Країна: Норвегія	Матеріал: Нікелева латунь
Краузе №: KM# 465	Маса: 9.9 г
Рік: 1999	Діаметр: 27,5 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 2,2 мм

Пам’ятна монета 20 крон «Подорожі вікінгів у Вінланд» присвячена відкриттю вікінгами Північної Америки. Монета викарбувана у Королівському монетному дворі Конгсберг (Норвегія) в 1999 році у формі кола зі сплаву міді, цинку і нікелю (нікелева латунь – Cu₈₁Zn₁₀Ni₉).

Вінланд (ісл. Vínland – «винна земля») –  вікінгська назва узбережжя Затоки Святого Лаврентія (територія нинішніх канадських провінцій Ньюфаундленд, Нова Шотландія і Нью-Брансвік), яку дав Лейф Еріксон і вікінги, відкривши та заселивши Північну Америку за п’ять століть до Христофора Колумба (приблизно в 1000 році (986 р.)).

Про походи Лейфа Еріксона відомо з манускриптів «Сага про гренландців» і «Сага про Еріка Рудого» та усних переказів, в яких збережено деталі й події подорожі вікінгів, описаних в оповідях через 250 років.

Археологічні відкриття XX століття підтвердили достовірність ісландських саг вікінгів. Селище вікінгів біля Л’Анс-о-Медоуз на півночі острова Ньюфаундленд було відкрито та досліджено в 1960-х роках.

У 1960 році археологи відкрили поселення вікінгів біля Л’Анс-о-Медоуз, Ньюфаундленд і Лабрадор  (Канада). Радіовуглецеве датування дерев’яних об’єктів, знайдених у Л’Анс-о-Медоуз, підтвердило дату заснування поселення приблизно 1000 роком. Ймовірно, поселення вікінгів у Л’Анс-о-Медоуз було «воротами» півдня. Вікінги просунулися далі на південь уздовж американського узбережжя. Згідно з описами в сагах одне з місць стоянок вікінгів відповідає бухті річки Гудзон, у районі нинішнього Нью-Йорка. Дослідники схиляються до думки, що вікінги, ймовірно, допливали до сучасних Флориди та Мексики. Поселення вікінгів у Л’Анс-о-Медоуз проіснувало 40 років. Вікінги були витіснені місцевими племенами індіанців, яких вікінги називали «вузькоокими».

Вікіпедія ->

Гурт монети – гладкий (рис. 1), з буртиком на аверсі і реверсі.

Введено в обіг – 9 жовтня 1999 року.

Мова тексту на монеті – норвезька.

Дизайнер обох сторін – Нільс Аас (анг. Nils Sigurd Aas).

АВЕРС

На лицевій стороні у верхній центральній частині монети зображено портрет короля Норвегії Гаральда V, профіль праворуч.

Гаральд V (1937-) – король Норвегії з 17 січня 1991 року. Походить з династії Глюксбургів. Вступив на престол після смерті батька, Олафа V.

Народився 21 лютого 1937 року в королівській резиденції Скаугум, у 15 милях на південний захід від Осло. Став першим принцом, що народився в Норвегії з 1370 року.

Після німецького вторгнення 1940 року разом із матір’ю та сестрами потрапив до Швеції, а згодом – до США. Там прихистком родини стала садиба Пуке Гілл біля Вашингтону. Дід Гаральда, Гокон VII, і батько, кронпринц Улаф, під час війни проживали у Лондоні, очолюючи уряд у вигнанні.

1945 року принц повернувся до Норвегії та вступив до Університету Осло (з 1955), згодом продовжив навчання у військовій академії. З 1960 вчився в Оксфорді.

1968 року одружився з жінкою не дворянського походження, Сонею Гаральдсен, має від неї двох дітей – принцесу Марту Луїзу та кронпринца Гокона, спадкоємця престолу.

Захоплюється вітрильним спортом і неодноразово брав (як і його батько) участь у чемпіонатах світу (золота медаль у складі команди – 1987), Європи та Олімпійських іграх (1964, 1968 і 1972). Зокрема, у 85-річному віці норвезький король Гаральд V посів зі своєю командою 10-те місце у перегонах класичних яхт, які відбулися у швейцарській Женеві влітку 2022 року (примітка від редакції).

У 2003-2005 роках король важко хворів, переніс дві операції – видалення ракової пухлини та аортокоронарного шунтування. На той час кронпринц Гокон виконував обов’язки регента.

Є главою Норвезької протестантської церкви. Головнокомандувач Збройних сил Норвегії; має звання генерала та адмірала.

Вікіпедія ->

Під зображенням короля Гаральда V – виступ, який відділяє нижню частину монети. На цій частині – пояснювальний напис у два рядки – «HARALD V / NORGES KONGE» (ГАРАЛЬД V / КОРОЛЬ НОРВЕГІЇ) (рис. 2).

Під шиєю короля Норвегії знаходяться ініціали «NAA» дизайнера монети Нільса Ааса (рис. 3).

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центральній частині монети зображено Озеберзький корабель – дракар, знайдений у кургані біля поселення Озеберг.

Озеберзький корабель – дубовий корабель вікінгів (дракар), виявлений в 1904 року поблизу Тенсберга в норвезькій провінції Вестфолл. Лодія та її вміст були в землі і нині виставлені в Музеї кораблів вікінгів в Осло. Судячи з дендрохронологічних даних, корабель був спущений на воду біля 820 року і до 834 використовувався в прибережній навігації, після чого був використаний як похоронний корабель.

Довжина корабля 21,6 метра, ширина 5,1 метра, розмір щогли міг коливатися від 6 до 10 м. При площі вітрила в 90 м² корабель міг розвивати швидкість до 10 вузлів. 15 пар кочетів свідчить про те, що судно приводили в рух 30 веслярів. Ніс і корма корабля прикрашені вигадливою різьбою у вигляді сплетених тварин, а також з’єднаними у валкнут трикутниками.

Хоча курган ще в середині століття піддався розграбуванню, археологи виявили в човні останки двох жінок високого соціального становища (молодої і старої), фрагменти східних шовкових тканин, непогано збереженого дерев’яного воза і навіть кістки павича. Це свідчить про жваву торгівлю вікінгів зі Сходом по Волзі і Дніпру.

Скандинавські вчені довгий час намагалися зв’язати похованих в кораблі з династією Інглінгів і навіть називали одну з жінок бабкою Гаральда I Норвезького. Попередній аналіз ДНК вказує на те, що молодша з них мала гаплогрупу U7, яка практично відсутня серед європейців, але нерідко зустрічається на Близькому Сході, особливо серед іранців.

Вікіпедія ->

У верхній правій частині – напис у три рядки «MOT / UKJENT / LAND» (В НЕВІДОМІ КРАЇ) (рис. 4). У верхній лівій частині, також у три рядки, вказано номінал монети і рік карбування – «20 / KRONER / 1999» (20 / КРОН / 1999) (рис. 5).

Під зображенням корабля, з правої сторони, знаходиться емблема Норвезького монетного двору в Конгсберзі (рис. 6) – схрещені кувалда і долото ⚒.

Королівський монетний двір Норвегії (норв. – Den Kongelige Mynt) – монетний двір в Норвегія відповідальний за випуск монет з 1686 року.

У 1628 році в Норвегії відкрили монетний двір в Християнії (зараз Осло), а в 1686 році він переїхав у Конгсберг, де знаходиться родовище срібла. Робота полягала в тому, щоб використовувати родовище срібла для виготовлення монет. Виробництво спочатку контролювалася з Копенгагена, як королівська компанія.

Після того, як Норвегія стала незалежною від Данії в 1814 році, монетним двором керувало Міністерство фінансів, поки в 1962 році не було передано Банку Норвегії (Norges Bank).

У 2001 році Королівський монетний двір було виділено як окрему компанію з обмеженою відповідальністю, що повністю належить Банку Норвегії, а 30 червня 2003 року її було продано «Samlerhuset AS» і «Suomen Rahapaja» (Монетний двір Фінляндії ) за 44 мільйони норвезьких крон. У 2004 році приватизація ознаменувалася тим, що компанія змінила назву на «Норвезький монетний двір» (Det Norske Myntverket AS). У 2015 році «Samlerhuset AS» купила частку акцій «Suomen Rapahaja», таким чином Норвезький монетний двір став дочірньою компанією «Samlerhuset».

Емблема Норвезького монетного двору в Конгсберзі – схрещені кувалда і долото.

Правіше від емблема Норвезького монетного двору – ініціали «JJE» керівника монетного двору Яна Еріка Йогансена (1994-2001) (рис. 7).