Особливий адміністративний район Гонконг (Сянган; кит. трад. 香港特別行政區; англ. Hong Kong Special Administrative Region) або скорочено Гонконг (кит. 香港, сянган, «порт пахощів») – особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південнокитайському морі. Гонконг розташований на острові Гонконг, включає півострів Цзюлун, багато інших островів, найбільший із них Лантау.
Під врядування КНР Гонконг перейшов у 1997 році. Площа 1070 км²; експорт: текстиль, одяг, електроніка, техніка, вироби з пластмас; велика кількість вантажів з Південного Китаю перевантажується тут, важлива стаття доходу – туризм; населення 7 055 071 осіб (оцінка 2010 року) (57 % місцеві китайці, решта – здебільшого біженці з материка). Офіційні мови: китайська та англійська.
Гонконг розташований на відстані 60 км на схід від Макао, на протилежному березі гирла річки Чжуцзян. На півночі він межує з містом Шеньчжень провінції Гуандун. Найвища точка Гонконгу – гора Таймошань на Нових Територіях, її висота – 958 м. На території Гонконгу також є низовини, вони розташовані в північно-західній частині Нових Територій.
Гонконг складається з острова Гонконг, острова Лантау, півострова Коулун, Нових Територій, а також близько 260 малих островів. Нові Території примикають з півночі до півострова Коулун і за їхньою північною межею річкою Шеньчжень. Всього до Гонконгу відносяться 262 островів у Південнокитайському морі, найбільшим із яких є острів Лантау. Другий за величиною і перший за кількістю населення – острів Гонконг.
Клімат Гонконгу тропічний, мусонний. Прохолодна і суха зима триває з грудня по березень. Весна і літо в Гонконзі спекотні, вологі і дощові, осінь тепла, сонячна і суха. Настільки різний клімат в різні пори року пояснюється різним напрямом вітру, характерним для кожного сезону.
Гонконг поділяється на три історичні території: Острів Гонконг, Цзюлун і Нові Території та острови. Кожна з них адміністративно поділяється на райони, усього Гонконг складається з 18 районів.
Гонконг має одну з найчистіших капіталістичних економічних систем у світі. Економіка території ґрунтується на вільному ринку, низькому оподаткуванні і невтручанні держави у економіку. Це важливий центр міжнародних фінансів і торгівлі, а рівень концентрації штаб-квартир є найвищим в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. За показниками валового внутрішнього продукту на душу населення і валового міського продукту Гонконг – найбагатше місто в КНР. Розрахований за паритетом купівельної спроможності ВВП на душу населення Гонконгу перевищує показники навіть чотирьох провідних країн світу – Великої Британії, Франції, Німеччини, а також Японії.
Сьогодні сфера послуг дає понад 90 % валового внутрішнього продукту Гонконгу. Після Другої світової війни і наступної індустріалізації Гонконгу домінуючим сектором господарства була промисловість. У 1970-х економіка Гонконгу щорічно зростала в середньому на 8,9 % завдяки експорту. У 1980-х роках в економіці Гонконгу відбулася швидка трансформація, у результаті якої основою економіки став сектор послуг. Середній щорічний ріст ВВП у цей період становив 7,2 %. У цей період більша частина виробництва була перенесена в материковий Китай, і зараз внесок промисловості в економіку становить лише 9 %. Після того, як у 1990-х Гонконг став визнаним фінансовим центром, економічне зростання сповільнилося до 2,7 %. Завдяки бурхливому економічному зростанню та швидкій індустріалізації Гонконг увійшов до четвірки «азійських тигрів», або «драконів», поряд з Сингапуром, Південною Кореєю і Тайванем.
Гонконзький або гонконгський долар (код: HKD, символ: $ або HK$) – офіційна валюта Гонконгу, особливого адміністративного району Китайської Народної Республіки. Поділяється на 100 гонгонгських центів. Як і всі долари, своїм символом має $, але за потреби вирізнити від інших доларових валют використовується символ HK$. Емісійний інститут – Управління грошового обігу Гонконгу.
За даними Банку міжнародних розрахунків, гонконзький долар входить у топ-10 найпоширеніших за часткою торгівлі валют у світі. Це, незважаючи на невеликі розміри об’єкта-емітента, викликано статусом Гонконгу як одного з найбільших фінансових центрів і бізнес-хабів Азії та світу.
За ліцензією від Управління грошового обігу Гонконгу, три комерційних банків мають право на випуск своїх банкнот в загальний обіг у регіоні. Управління також випускає власні банкноти. Перелічені три комерційні банки мають право на випуск банкнот: 1) The Hongkong and Shanghai Banking Corporation Limited, 2) Standard Chartered Bank (Hong Kong) Limited, 3) Bank of China (Hong Kong) Limited. Друк всіх купюр здійснюється компанією «Hong Kong Note Printing Limited».
В обігу перебувають банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 гонконгських доларів та монети номіналом 10, 20, 50 центів і 1, 2, 5, 10 гонконгських доларів.
| ПЕРІОД 1993- (СПЕЦІАЛЬНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ РАЙОН) | |||||||
| РІК | НОМІНАЛ МОНЕТИ | ||||||
| 10 центів | 20 центів | 50 центів | 1 долар | 2 долари | 5 доларів | 10 доларів | |
| 1998 | 10¢ |
На даний час банкнот в колекції немає
Гонконг – особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південнокитайському морі. Цей регіон вперше увійшов до складу Китаю під час правління династії Цінь (221 до н. е. – 206 до н. е.) і управлялася округом Паньюй, а за часів династій Тан (618-906 рр.) і Сун (960-1279 рр.) служив торговельним портом і військово-морською базою. З середини династії Тан до династії Мін (1368-1644 рр.) Гонконг управлявся округом Дунгуань. Під час династії Мін і Цін (1644-1912 рр.) Гонконг залишався під управлінням округу Сіньань (перейменованого на округ Баоань), перш ніж він був колонізований британцями.
Під впливом китайських династій на території сучасного Гонконгу, яка включає острові Гонконг, півострів Цзюлун і багато інших островів, найбільший із них Лантау, в обігу перебували китайські гроші – спочатку в якості грошей використовувалися черепашки каурі (родина морських черевоногих молюсків), як мірило вартості товарів за мінової торгівлі. З розвитком лиття бронзи за часів мінової торгівлі використовувалися як товаро-гроші пластини у вигляді дзвіночків, ножів, лопат, мотик та ключів, не маючи жодних написів, з часом на них появились ієрогліфи, що вказують їхню цінність (вартість). З появою круглих монет Гонконг, як і весь Китай, заполонили бронзові, пізніше латунні, монети з квадратним отвором в середині.
Сплав, з якого відливались монети при Цінах, містив міді менше, ніж будь-коли в Китаї, близько 50 %. У другій половині ХІХ ст. бронза як метал для виливки монет була замінена латунню (сплав міді та цинку).
На фото – 1 цянь 1668 року (латунь, 5,2 г, 28 мм), монетний двір Ґуанчжоу (Гуандун), Династія Цін
Першим європейцем, чий візит у цей регіон був задокументований, став Жоржі Алваріш 1513 року. Після відкриття філії Британської Ост-Індійської компанії у Кантоні (сучасний Ґуанчжоу) в регіоні збільшилася присутність британців.
З початку XIX століття британці починають активно ввозити в Китай опіум. 1839 року цинський двір наклав заборону на ввезення опіуму, і Велика Британія почала проти Китаю так звану Першу опіумну війну. Острів Гонконг вперше був окупований британцями 1841 року, а наприкінці війни 1842 року офіційно перейшов під британський суверенітет згідно з Нанкінським договором. Ще через рік на острові засновано місто Вікторія, а територія отримала офіційний статус колонії корони (відповідає нинішнім «заморським територіям»). 1860 року після поразки Китаю у Другій Опіумній війні території Цзюлунського півострова на південь від Баундарі-стріт і Острова Каменерізів передані у вічне володіння Великої Британії згідно з Пекінським договором. Вже 1898 року Велика Британія взяла у Китаю в оренду на 99 років прилеглу територію на півночі Цзюлунского півострова й острів Лантау, які отримали назву Нові Території.
Саме з цього періоду, з 1863 року, починається нумізматична історія сучасного Гонконгу, коли ця колись китайська територія, що стала частиною Британської колоніальної імперії, випустила перші власні монети.
На той час грошова система Гонконгу була дуже строкатою. В обігу у місцевого населення були срібні мексиканські та іспанські долари (8 реалів), британські, індійські монети та бронзові китайські. Це створювало серйозні труднощі у розрахунках під час переведення однієї валюти до іншої. Оскільки Гонконг був оголошений англійцями вільним портом, куди безперешкодно могли заходити торгові кораблі під будь-якими прапорами, гостро постало питання нестачі готівки. У результаті британці заборонили обіг будь-яких монет, окрім монет доларової системи.
Мілль, міль, міл, міллім – локальні найменування грошових одиниць, рівних 1/1000 основній валюті (в Гонконгу – 1/1000 долара), мають загальну етимологію (всі вони зрештою походять від латині Mīlle – тисяча). Міль використовувався у Гонконгу з 1863 по 1866 роки. Був скасований через свою непопулярність.
На фото – 1 міль 1863 року (бронза, 1 г, 15,5 мм), (Королева Вікторія), Британський Гонконг
У 1863 році Королівський монетний двір у Лондоні почав випуск спеціальних допоміжних монет для використання в Гонконзі в рамках доларової системи, хоча інші національні валюти неофіційно оберталися роками після цього. В Гонконгу запровадили грошову одиницю – долар, що дорівнює 100 центам. У 1866 році місцевий монетний двір був заснований на Клівленд-стріт у Козвей-Бей на острові Гонконг з метою карбування гонконгських срібних доларів і півдоларових монет тієї ж вартості та подібної до іспанських/мексиканських аналогів. Однак китайці не сприйняли ці нові гонконгські долари добре, і в 1868 році Монетний двір Гонконгу було закрито зі збитками в 440 000 доларів. Обладнання гонконгського монетного двору було продано спочатку Джардіну Метісону, а потім японцям і використано для виготовлення перших монет у єнах у 1870 році.
У 1863-1868 роках в обороті з’явилися монети – бронзові 1 міль (1/1000 долара) та 1 цент, срібні 5, 10 та 20 центів, а також 1/2 та 1 долар.
У 1845 році був заснований перший приватний банк Oriental Bank. Однак банкноти не випускалися до 1860-х років, коли Oriental Bank, Chartered Bank of India, Australia and China і Hong Kong and Shanghai Banking Corporation почали випуск банкнот. Купюри, випущені в 1860-1870-х роках, включали 1, 5, 10, 25, 50, 100 і 500 доларів. Ці банкноти не приймалися казначейством для сплати державних зборів і податків, хоча їх приймали для використання купцями. 25-доларові банкноти не збереглися після кінця XIX століття, тоді як 1-доларові банкноти (вироблені лише HSBC) випускалися до 1935 року.
Незважаючи на те, що півдолара та долар за характеристиками були практично ідентичні іспанському та мексиканському доларам, місцеве населення вкрай негативно поставилося до нових монет. З цієї причини карбування великих номіналів припинилося в 1868 році. Також припинився випуск монет з отвором, номінованих за міль. Карбування монети 50 центів відновиться в 1890 році.
Виробництво всіх срібних монет було призупинено в 1905 році, лише на короткий час 1932-1933 роках відновлено карбування 5-центових монет. Це були останні срібні обігові монети в Гонконзі.
На фото – 50 центів 1905 року (срібло 0.800, 13,5 г, 32 мм) (Король Едуард VII), Британський Гонконг
На аверсі монет Британського Гонконгу зображали портрет монарха Британської корони. На перших монетах містився портрет королеви Вікторії, в період 1902-1910 роки – короля Едуарда VII, за якого продовжився випуск бронзового 1 цента і срібних 5, 10, 20 і 50 центів.
У 1873 році міжнародна криза срібла призвела до девальвації гонконгського долара, оскільки він був приєднаний до «золотого стандарту» долара США, це означало, що срібні долари, що оберталися вздовж узбережжя Китаю, впали в ціні порівняно з доларами США.
До 1895 року обставини змінилися настільки, що відчувався брак іспанських/мексиканських доларів, і влада Гонконгу чинила тиск на владу в Лондоні, щоб вони вжили заходів для забезпечення регулярних поставок срібних доларових монет. Зрештою Лондон погодився, і було прийнято законодавство, яке намагалося врегулювати карбування монет. Нові британські торгові долари були викарбувані на монетних дворах у Калькутті та Бомбеї для використання у Гонконзі.
До 1935 року тільки Гонконг і Китай залишилися на срібному стандарті. Того ж року Гонконг, незабаром після Китаю, відмовився від срібла та запровадив повзучу прив’язку до фунта стерлінгів у розмірі 1 фунт = 15,36-16,45 гонконгських доларів. Саме з цього моменту виникла концепція гонконгського долара як окремої грошової одиниці. Постанова про однодоларові банкноти того року привела до введення урядом однодоларових купюр, і уряд визнав гонконгський долар місцевою грошовою одиницею. Лише в 1937 році законний платіжний засіб Гонконгу було остаточно уніфіковано. У 1939 році гонконгський долар був встановлений на фіксованій прив’язці 16 гонконгських доларів за 1 фунт.
Дискусія щодо переходу від срібного стандарту до золотого почалася ще в 1930 році. У травні 1931 року було опубліковано звіт комісії. У ньому було зроблено висновок, що для Гонконгу важливо сприяти вільному руху капіталу з Китаєм, таким чином, надавали перевагу однаковому грошовому стандарту. У доповіді також рекомендовано уряду Гонконгу брати на себе тягар випуску банкнот лише тоді, коли банки цього не роблять. Насправді уряд Гонконгу не бажав брати на себе логістику випуску банкнот, і деякі чиновники навіть вважали, що громадськість має більший ступінь довіри до банкнот, випущених цими давно створеними банками, ніж до уряду.
Останні срібні циркуляційні монети випустили у Гонконгу в 1932-1933 роках. Після відмови від срібного стандарту 1935 року Британський Гонконг почав карбувати монети для регулярного обігу з недорогоцінних металів.
На фото – 10 центів 1937 року (нікель, 4,5 г, 20,5 мм), (Король Георг VI), Британський Гонконг
За король Георга V карбувалися монети тільки номіналом 1, 5 і 10 центів з його портретом на аверсі. У 1934 році були випущені останні монети номіналом 1 цент, але останнє карбування відбулося в 1941 році. Вони не були введені в обіг, тому що японці потопили корабель з монетами в 1 цент, який прямував до Гонконгу під час Другої світової війни. У наступному році (1935) були викарбувані мідно-нікелеві 5 і 10 центів, замінені нікелем у 1937 році.
Відповідно до Указу про валюту 1935 року, банкноти номіналом 5 доларів і вище, випущені уповноваженими місцевими банками, Mercantile Bank of India, London and China, Chartered Bank of India, Australia and China і Hong Kong and Shanghai Banking Corporation , усі вони були оголошені законним платіжним засобом. Уряд взяв на себе випуск банкнот в 1 долар. У 1941 році уряд запровадив банкноти в 1 цент, 5 центів і 10 центів через труднощі з транспортуванням монет до Гонконгу, спричинені Другою світовою війною. Незадовго до японської окупації було зроблено надзвичайний випуск банкнот номіналом 1 долар, які складалися з банкнот Банку Китаю номіналом 5 юанів із наддрукованим шрифтом.
В ході Другої світової війни 8 грудня 1941 року Японська імперія напала на Гонконг. Гонконгська битва закінчилася 25 грудня поразкою британських і канадських сил, які захищали колонію. Під час японської окупації Гонконгу частим явищем була нестача продовольства, посилювалася гіперінфляцією, яка була викликана примусовим обміном валюти на військові банкноти.
Під час японської окупації японські військові єни були єдиним засобом щоденного обміну в Гонконзі. Коли єна була вперше введена, 26 грудня 1941 року, обмінний курс був 1 єна = 2 HK$. Однак у серпні 1942 року курс було змінено на 4 гонконгські долари за 1 військову єну. Єна стала єдиним законним платіжним засобом 1 червня 1943 року. У Гонконзі військова ієна була нав’язана місцевому населенню як єдина офіційна валюта. Оскільки військова єна не була забезпечена золотом і не мала конкретного місця випуску, військова єна не могла бути обмінена на японську єну.
Коли Японія окупувала Гонконг під час Другої світової війни, японська військова єна була нав’язана місцевому населенню. Примус до офіційного використання військової єни було одним із способів, якими японський уряд міг домінувати у місцевій економіці.
На фото – банкнота 5 військових єн 1940 року, Японська імперія
Після того, як Японія оголосила про свою капітуляцію 15 серпня 1945 року, банкноти військових єн були конфісковані британською військовою владою. Проте, хоча там було близько 1,9 мільярда єн, японське військове керівництво навмисно знищило його на 700 мільйонів. Емісія місцевої валюти була відновлена урядом Гонконгу та уповноваженими місцевими банками після звільнення, із прив’язкою до фунта стерлінгів за фіксованим курсом, відновленим довоєнного курсу – 16 гонконгських доларів = 1 фунт. Єна обмінювалася за курсом ¥100 = 1 HK$. 6 вересня 1945 року міністерство фінансів Японії оголосило недійсними всі військові банкноти в єнах, які використовувалися в японських колоніях.
У 1945 році виробництво паперових грошей відновилося практично без змін, ніж до війни: уряд випустив банкноти в 1 цент, 5 центів, 10 центів і 1 долар, а три банки випустили банкноти в 5, 10, 50, 100 і 500 доларів.
1948 року відновилось карбування монет, спочатку з нікелевої латуні випускалися 10 центів, наступного року 5 центів також з нікелевої латуні, і в 1951 році мідно-нікелеві 50-центові монети. На цих монетах, на аверсі, розміщали портрет короля Георга VI.
Банкноти номіналом 1 долар були замінені монетами в 1960 році, після 1965 року уряд випустив лише банкноту номіналом 1 цент.
З 1955 року почали карбувати гонконгські монети з портретом королеви Єлизавети II номіналом 10 центів, а з 1958 року – 5 і 50 центів, з тих же металів, що й за попереднього короля. У 1960 році були введені монети номіналом 1 долар з мідно-нікелевого сплаву, потім, у 1978 році їх було зменшено у діаметрі з 29,8 мм до 25,5 мм. У 1975 році введено в обіг монети номіналом 20 центів з нікелевої латуні та 2 долари з мідно-нікелевого сплаву (обидва номінали виготовлені у формі гребінця (хвилястої форми)).
В 1960 році 1-доларова гонконгська монета знову з’явиться в обігу – майже через сто років після першої емісії – в 1866-1868 роках.
На фото – 1 долар 1979 року (мідно-нікелевий сплав, 7,1 г, 25,5 мм), Британський Гонконг
У 1975 році банкноти номіналом 5 гонконгських доларів були замінені монетами десятикутної форми з мідно-нікелевого сплаву, яку було замінену на круглу в 1980 році. Банкноти номіналом 1000 гонконгських доларів були введені в обіг у 1977 році надруковані Hong Kong & Shanghai Banking Corporation. У 1978 році Mercantile Bank припинив випуск банкнот, так як був поглинений HSBC (Hong Kong & Shanghai Banking Corporation). У 1985 році були введені банкноти номіналом 20 гонконгських доларів. Востаннє 5-центова монета була випущена в 1979 році, але востаннє викарбовано в 1988 році.
У світлі закінчення через 20 років терміну оренди Нових Територій Уряд Великої Британії з початку 1980-х років почав обговорювати із владою КНР проблему суверенітету Гонконгу. 1984 року дві країни підписали Спільну китайсько-британську декларацію, згідно з якою в 1997 році мала відбутися передача суверенітету над усією територією Гонконгу на користь КНР. У декларації закріплювалося, що Гонконг повинен набути статусу особливого адміністративного району у складі КНР, який дозволить йому зберігати свої закони і високий ступінь автономії впродовж як мінімум 50 років після передачі. Багато жителів Гонконгу не були впевнені в тому, що ці обіцянки будуть виконані і вважали за найкраще емігрувати, особливо після жорстокого придушення студентської демонстрації в Пекіні 1989 року. Передача суверенітету над Гонконгом здійснена опівночі 1 липня 1997 року, її супроводжувала урочиста церемонія передачі Гонконгу в Центрі конгресів і виставок Гонконгу.
На передодні передачі Гонконгу на користь КНР, з 1993 року, на гонконгських монетах перестали розміщати портрети британських монахів, які були замінені на зображення квітки баугінії (Bauhinia) – національного символу Гонконгу, стилізоване зображення квітки міститься на прапорі та емблемі країни.
У 1993 році були введені біметалеві монети номіналом 10 гонконгських доларів, банки припинили випуск банкнот номіналом 10 доларів. У 1994 році Управління грошового обігу Гонконгу надала повноваження Банку Китаю випускати банкноти для Гонконгу.
На початку 1997 року, щоб відзначити передачу суверенітету Гонконгу від Великої Британії до КНР, уряд випустив новий набір пам’ятних монет, на якому були зображені теми китайської культури та визначні пам’ятки Гонконгу, а також цифри 19 і 97, що позначають 1997 рік.
Наразі в Гонконгу банкнот випускають три комерційні банки (HSBC, Standard Chartered Bank і Bank of China) під наглядом монетарної влади Гонконгу – його Центрального банку. Дизайн і колір відрізняються в залежності від номіналу. Тільки банкнота 10 доларів випущена Управлінням грошового обігу Гонконгу.
На фото – банкнота 100 доларів 2006 року (HSBC), Гонконг
Після не дуже успішного випробування з 1994 по 2002 рік щодо переміщення номіналу 10 гонконгських доларів із формату банкнот (випущених банками) на формат монет (випущених урядом), банкноти номіналом 10 гонконгських доларів наразі є єдиним номіналом, випущеним Управлінням грошового обігу Гонконгу, який придбав обладнання у De La Rue Group з Великобританії, і розмістив друкарню банкнот в окрузі Тайпоу. Ці банкноти були надруковані на папері в 2002 році та на полімері з 2007 року. Усі старі банкноти номіналом 10 гонконгських доларів, незважаючи на те, що вони рідкісні та поступово виведені з обігу, залишаються законним платіжним засобом.
У 2018 році три банки-емітенти випустили останню на сьогоднішній день серію банкнот. Вперше оформлення зворотної сторони банкнот трьох банків, що їх випускають, стандартизовано кожного номіналу. Вибрані дизайнерами теми для оформлення банкнот відображають різноманітні аспекти життя Гонконгу як мегаполісу міжнародного масштабу, глобального міста, що характеризуються його особливим ритмом життя, а також його багатою природною та історико-культурною спадщиною.
Пам’ятні банкноти також були випущені на честь ювілеїв банків-емітентів, а також Олімпійських ігор, що проходили в Пекіні в 2008 і 2022 роках.
Основний закон Гонконгу та Спільна китайсько-британська декларація передбачають, що Гонконг зберігає повну автономію щодо емісії валюти. Валюта в Гонконгу випускається урядом і трьома місцевими банками (HSBC, Bank of China і Standard Chartered) під наглядом Гонконгського валютного управління, яке було напівнезалежним державним органом.
Система валютного управління гарантує, що вся грошова база Гонконгу забезпечена доларами США за пов’язаним обмінним курсом. Ресурси для забезпечення зберігаються в обмінному фонді Гонконгу, який є одним з найбільших офіційних резервів у світі. Гонконг також має величезні депозити в доларах США, з офіційними валютними резервами в 361 мільярд доларів США станом на березень 2016 року.
Долар ділиться на 100 центів із символом 仙 (кантонська: sīn, транслітерація «цент»), який використовується на монетах і в неофіційній кантонській мові. Однак зараз 仙 використовується лише на фондовому ринку. Сума в 10 центів кантонською мовою називається 1 гоу (hou, 毫).
На фото – 10 центів 2017 року (сталь з латунним покриттям, 1,85 г, 17,5 мм), Гонконг
Сьогодні в обігу перебувають банкноти номіналом 10 гонконгських доларів випущені Hong Kong Monetary Authority і 20, 50, 100, 500 і 1000 гонконгських доларів випущені банками HSBC, Standard Chartered Bank і Bank of China та монети номіналом 10, 20, 50 центів і 1, 2, 5, 10 гонконгських доларів, що випускає монетне управління Гонконгу від імені уряду Гонконгу.
Монета номіналом 10 центів 1998 року викарбувана в Королівському монетному дворі Ллантрісант (Велика Британія). Монета у формі кола. Виготовлена зі сталі з латунним покриттям. Гурт монети – гладкий (рис. 1).