На даний час банкнот в колекції немає

Корея – історична держава на Корейському півострові і прилеглих островах, яка  штучно розділена на дві частини після Другої світової війни. Північну частину півострова і прилеглу частину материка займає Корейська Народна Демократична Республіка, південну частину півострова – Республіка Корея. Розділення країни на дві частини, що відповідало розколу світу на соціалістичний і капіталістичний, зберігається з кінця 1940-х. Межа між Північною і Південною Кореєю – один з пережитків «холодної війни».

Тому історію грошей розглянемо з давніх часів всієї території Кореї, і тільки з середини XX століття, коли відбувся поділ на Північну та Південну Кореї, відхилимся в сторону південної частини Корейського півострова – Республіку Корея або Південну Корею.

З давніх часів Корейський півострів перебував під сильним культурним та економічним впливом Китаю. Місцеве населення користувалося китайськими монетами, а також широко застосовувався бартер, а як товаро-гроші використовувалися рис та тканини. Перші свідчення про корейські гроші відносяться до III століття до н. е. – монети Янь і Кочосон. Історики називають найраніший етап корейської історії періодом Кочосон (2333 р. до н. е. (легенд.)/раніше 323 до н. е. – 108 р. до н. е.) (старий Чосон). Територія Кочосону знаходилася в північному районі Корейського півострова та Маньчжурії. У 108 році до н. е. Кочосон був захоплений китайцями. Приблизно в той же час на півдні півострова утворилася держава Чін, яка стала попередником конфедерації Самхан. В державі Кочосон, в торгових операціях використовувалися китайські бронзові монети у вигляді ножа, переважно з сусіднього царства Янь, яке входило до Династії Чжоу.

Найдавніші китайські монети відливались з бронзи і мали форму різних предметів, які за часів мінової торгівлі використовувалися як товаро-гроші – у вигляді музичних пластин, дзвіночків, ножів, лопат, мотик та ключів, не маючи жодних написів. Пізніше на них стали наносити ієрогліфи, що вказують їхню цінність (вартість).

На фото – монета-ніж IV-III ст. до н. е. (бронза, 17,0 г, 16,5×137 мм), царство Янь, Династія Чжоу

Після падіння Кочосону на території півострова утворилися три племінні об’єднання: Махан, Чінхан і Пьонхан (збірна назва Самхан). На півночі виникла держава Когурьо, що проголосила себе спадкоємцем Пуйо. Також на території колишнього Кочосона виникли кілька невеликих держав, серед яких найвідоміші Окчо і Тонйе (Східне Йе).

На початку нашої ери з племінних об’єднань, що залишилися після розпаду Кочосона, сформували три ранньофеодальні держави – Сілла, Пекче і Когурьо.

Торгівля цих ранніх держав описана в Саньгочжі («Анналах трьох царств»). Згідно з цим документом існував канал постачання заліза, отриманого в районі річки Нактонган, Лолан і Північна Вей. Контакти з культурами басейну річки Нактонган підтверджуються археологічними знахідками з Китаю, Вея та Маньчжурії.

У південній частині Корейського півострова знаходять китайські бронзові дзеркала, ритуальні бронзові триніжки, прикраси та китайські монети.

Монети та коштовності китайської династії Хань знаходять по всьому півострову, що свідчить про розвинену систему торгівлі. Основними предметами експорту були залізо та сирий шовк. Після II століття нашої ери, коли китайський вплив ослаб, залізні бруски стали своєрідною валютою в торгівлі між Чінханом та Пьонханом. Окрім Китаю, торговельні зв’язки були налагоджені також і з Японією. Зазвичай ці зв’язки включали обмін корейського зерна, самоцвітів головним чином агатів та яшми, вовни та шкур тварин на японські вироби з бронзи та перлів.

Історія власної корейської валюти починається з кінця Х століття в державі Корьо (918-1392). Слово «Корьо» стало прообразом сучасного «Корея», від неї походить європейська назва Кореї.

На початку періоду Корьо в країну потрапили китайські монети, якими користувалися нарівні з товарними грошима у вигляді зерна, лляних тканин та стріл. Перші монети з’явилися у 996 році за правління Сонджона – шостого правителя (вана) держави Корьо. Монети вана Сонджона відливались із бронзи (рідше) або заліза (частіше) і були дуже схожі на стандартні китайські круглі монети із квадратним отвором у центрі.

Існують деякі суперечки щодо того, хто насправді виготовив першу монету Корьо, оскільки жодні стародавні корейські історичні посилання не згадують про це, і монета не з’являлася в жодному каталозі монет до 1938 року, коли японський каталог (東亞錢志) приписав її як корейську.

На фото – мун 996-1009 роки (бронза, 4,4 г, 24,3 мм) (ван Сонджон), Корьо

Монети вана Сонджона – імітація китайського випуску Цянь Юань Чжун Бао (Qian Yuan Zhong Bao) часів династії Тан – на аверсі містились 4 ієрогліфи «乾 元 重 寶» (Kon Won Chung Bo). Хоча напис на корейській версії монети ідентичний напису на китайській, два додаткові китайські ієрогліфи «東 國» (Tong Guk), що означає «країна Сходу», були додані до зворотного боку, щоб вказати, що монета була з Кореї, яка є країною на схід від Китаю.

Ще один тип монет випускався за часів Сонджона у період 998-1009 років – бронзові муни «開 元 通 寶» (Kae Won Tong Bo), що є місцевою імітацією тих же монет китайської династії Тан «Кай Юань Тонг Бао» (Kai Yuan Tong Bao) (621-907). Зворотна сторона –  гладка, але є невеликі дуги на кшталт півмісяця, як і в монетах династії Тан, китайський переказ пояснює, як слід нігтя імператора або імператриці, що доторкнулися до глиняної форми, яка ще не просохла.

Нові монети мали замінити вагові способи оплати та були першими фіатними грошима (тип грошей, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу (fiat) використання їх як засобу платежу.) в Кореї. Всупереч очікуванням уряду монети не завоювали популярності у населення і рідко використовувалися, тому на початку XI ст. вони були вилучені з обігу і бартер знову став переважаючим засобом обміну.

Наступний випуск монет відбувся за 15-го володаря Корьо – Сукчона (1095-1105). Монети відливалися зі сплаву  міді і відрізняють за кількома типами. 1097 року відливалися монети з написом на аверсі «東國通寳» (Tong Guk Tong Bo) – «валюта Східного королівства» і «東國重寳» (Tong Guk Chung Bo) – «важка валюта Східного королівства» (хоча легенда вказує на «важку валюту», вага дорівнює випускам Tong Guk Tong Bo.).

Інший тип виливався протягом 1097-1105 років і містив написи на лицьовій стороні «海東通寳» (Hae Dong Tong Bo) – «валюта (землі) на схід від моря» – посилання на Корею по відношенню до Китаю, і «海東重寳» (Hae Dong Chung Bo) – «важка валюта (землі) на схід від моря».

В цей же період (1097-1105 рр.) випускались монети з написом «三韓通寶» (Sam Han Tong Bo) – «валюта трьох держав» і «三韓重寶» (Sam Han Chung Bo) – «важка валюта трьох держав».

Корьо об’єднав три окремі держави на Корейському півострові в X столітті, завоювавши Сіллу та Пекче у південній частині півострова. Ван Сукчон випустив так звані «пам’ятні монети» в честь цієї події.

На фото – мун 1097-1105 років (бронза, 24 мм) (ван Сукчон), Корьо

У 1101 році Сукчон виготовив дуже особливу форму грошей. Гроші були у формі срібної вази (unbyŏng, 銀瓶) у вигляді Корейського півострова. Ваза мала широку горловину і важила 1 кун (斤), або близько 600 грамів срібла. Срібні вази unbyŏng були дуже популярні серед аристократії для використання у великих угодах і для дачі хабарів. На жаль, наразі невідомо про існування жодного екземпляра unbyŏng.

Однак, жодна зі спроб вана Сукчона створити грошову систему не виявилася успішною, і країна знову повернулася до використання бартеру з рисом і тканиною як засобом обміну.

Протягом наступних двох століть робилися інші спроби створити грошову систему. У 1331 році, під час правління Чхунгє, як форма грошей були введені шматки срібла у формі пляшки зі сплавом міді вагою приблизно 454 грами. Кожна з цих «монет» у формі пляшки були рівні ста шматків полотна.

Під час правління вана Конмина (1351-1374) була випущена стандартна срібна монета, але, на жаль, жодного зразка не збереглися, і її фактичний вигляд залишається невідомим.

В 1392 Корьо припинило існування, і було засновано державу Чосон. Король Тхеджо, засновник нової династії, зробив кілька спроб реформувати грошову систему, але успіху не досяг. Тхеджо, зокрема, організував власне карбування монет замість їхнього ввезення з Китаю, а коли нові гроші не отримали визнання, намагався ввести їм на заміну паперові гроші – чжеохва (低化/楮貨), виготовлені зі стандартизованого паперу. Металеві – бронзові – монети знову почали виготовлятися тільки в 1423 під час правління Седжона. На них наносився напис «朝鮮通寶» (Cho Son Tong Bo) – «гроші Чосон». Однак і вони не здобули популярності.

Загалом династія Чосон (1392-1897) карбувала монети у великих кількостях. На відміну від китайських династій, які змінювали легенди на монетах з кожним ім’ям правителя, династія Чосон використовувала лише дві основні легенди.

На фото – мун 1423 року (бронза, 22 мм) (ван Седжон), Чосон

У 1464 році ван Седжо (1455-1468) представив найбільш незвичайну та універсальну форму грошей. «Монета зі стрілою» мала форму наконечника стріли, що дозволяло використовувати її як гроші під час миру та як наконечник стріли під час війни. Довжина наконечника стріли становила 55 мм, а держак додавав до довжини ще 52 мм. Одна «монета-стріла» коштувала в еквіваленті чотирьом паперовим грошам.

Поширення отримали лише монети, що з’явилися у XVII столітті. Їх карбували на 24 монетних дворах, розкиданих територією Корейського півострова, оскільки монетний двір Сеула не справлявся із забезпеченням усієї країни монетами. Ці гроші стали основною системою товарообміну. У 1633 році основною монетою Кореї став мун, бронзові та мідні монети отримали номінали у мунах. Вони існують у великій кількості різновидів монетного двору з різними номіналами. На аверсі знаходиться напис «常平通寶» (Sang P’yong T’ong Bo) – «завжди рівна валюта». На реверсі цих монет може бути зображено число, астрономічний символ, як-от зірка, місяць або сонце, ієрогліф із стародавнього китайського тексту «Тисяча ієрогліфів», символ «П’яти стихій» (金 – метал, 木 – дерево, 水 – вода, 火 – вогонь, 土 – земля).

Близько 1651 року грошова ситуація в Кореї була дуже нестабільною. Був виданий указ, який забороняв використання тканини як гроші і наказував приймати монету. Закон вимагав від кожної людини мати при собі 50 мун монетами. Тому була введена нова монета в 10 мун, щоб зробити це більш зручним. Було дозволено приватне карбування, що призвело до швидкого зменшення розміру та ваги цих монет. На цій монеті містився напис «十 錢 通 寶» (Sip Chon Tong Bo) – «гроші номіналом 10 мун».

У 1678 були випущені додаткові монети ціною в 10 мун через брак міді в Кореї. За випуском монет ретельно стежили. Як тільки їхня вартість знижувалася, випуск монет на якийсь час припинявся.

За оцінками, існує понад 5000 різновидів монети у період 1633-1891 років. Монети Sang P’yong T’ong Bo використовувалися понад 250 років, що було довше, ніж будь-яка інша монета в історії Кореї.

На фото – 2 муни 1752 року (бронза, 5,01 г, 28 мм) (ван Йонджо), Чосон

У 1788 році Чонджо наказав прорахувати нову систему, за якої монетний двір міг би карбувати фіксовану кількість монет на рік. Сунджо, який став правителем Чосон у 1800 році, відразу ж відмовився від централізованої системи регулювання випуску монет.

На початку та середині XIX століття Корея страждала від високого рівня корупції, перебувала в економічному та соціальному занепаді. В цей же час вона зіткнулася з новою проблемою – тиском з боку Японії, яка змушувала Корею відкритися до зовнішнього світу. У 1866 Лі Хаін, регент при малолітньому імператорі, випустив нову монету вартістю в 100 мун для фінансування перебудови королівського палацу, а також зміцнення армії для захисту країни від західних країн. Незважаючи на те, що номінал нової монети становив 100 мун, вартість її матеріалу була близько 5-6 мун, що призвело до погіршення економічної ситуації в країні. Майже за 2 роки рис подорожчав у 6 разів, що змусило уряд у 1868 році відмовитися від випуску нових монет. Мун не був твердою валютою. Іноземні комерсанти, а також частково місцеве населення, користувалися в Кореї японськими та китайськими грошима, але не корейськими.

Коли корейські порти нарешті відкрилися для іноземних торговців, стало очевидно, що ці бронзові монети дрібного номіналу незручні для ведення торгів. Тому, починаючи з 1882 року, в Кореї почали карбувати срібні монети з написом «大東» (Dae Dong) – «Великий Схід» (Велике Східне Королівство) і цифрою від 1 до 3 – номінал. Однак багато з цих монет вивезли з країни для переплавлення та переливання у злитки. В результаті карбування цих монет припинилося в 1893 році.

У 1883-1884 і в 1888 роках уряд випустив срібні монети номіналом 1 вон і мідні монети номіналом 5 і 10 мун для закриття бюджетних дір. Для цього Коджон замовив монетні преси із Німеччини. Ці монети стали першими в Кореї, які були викарбовано на пресі, а не відлиті. У 1888 році була випущена в невеликій кількості монета ціною в 1000 мун. Монета 1 вон особливо рідкісна, оскільки було викарбовано лише 1300 монет. Вона складається з 90% срібла і 10% міді. Діаметр 38 мм, вага 26,95 грам.

Коджон хотів реформувати грошову систему Кореї, зробивши її аналогічною до європейської. У 1892 році мун був замінений янгом, першою грошовою одиницею Кореї, заснованої на десятковій системі.

У не довгий свій період карбувалися монети в 1, 5 пхунів, 1⁄4, 1, 5 янгів, 1 хван. На їхньому лицьовому боці номінал був позначений латиницею і хангилем, на зворотній – з використанням ханчі. У 1893 були виготовлені, але не випущені в обіг банкноти в 5, 10, 20, 50 янгів.

На фото – 1 янг 1898 року (срібло 0.800, 5,2 г, 22,5 мм) (Коджон (Кванму)), Корейська імперія

В результаті реформи 1892 року була введена нова грошова одиниця – 1 янг = 100 пхунів, 5 янгів = хван. Випуск литих монет з отвором було припинено. Карбування монет у пхунах вироблялося до 1898 року, в янгах – до 1899. Монети в хванах карбувалися тільки в 1893 році. Усі монети були виготовлені в монетному дворі в Інчхоні.

У 1897 король Коджон оголосив про створення Корейської імперії, офіційно оголосивши себе імператором Кванму. Це означало повний кінець старої імперії Чосонів та звільнилася від китайської гегемонії династії Цін.

Починаючи з 1897 року, рік правління монарха почав використовуватися на монетах для позначення року замість обчислення року з моменту заснування династії Чосон. Монети, викарбувані в 1907-1910 роках, датуються роком сходження на престол імператора Юнхи, раніше відомого як Сунджон, причому 1907 рік є роком «1».

У відповідь на прийняття іншими країнами золотого стандарту для своїх валют Корея вирішила наслідувати цей приклад і здійснила подібну грошову реформу 22 травня 1901 року. Золоті монети карбувалися трьома номіналами: 5 вон (五園), 10 вон (十園) і 20 вон (二十園). Усі монети складаються з 90% золота та 10% міді.

У 1902 році замість янга введена нова одиниця –  вон, що складається зі 100 чон. Етимологічно слово «вон» споріднене з китайським «юань» і японським «єна», які походять від ієрогліфа «круглий» – 圓. Серія монет складалася з 1/2 чони (半 錢), 1 чон (一 錢), 5 чон (五 錢), 10 чон (十 錢), 20 чон (二十錢) і 1/2 вони (半 園). Монети 1/2 вони карбувалися лише протягом 1905-1908 років. На аверсі монет номіналом 1/2 чон, 1 чон і 5 чон символ дракона був замінений на фенікса. Усі монети цього періоду були виготовлені в монетному дворі Осака (Японія).

Відмінна риса золотих монет Корейської імперії – відсутність напису англійською мовою. На монетах є лише написи китайською мовою та хангиль.

На фото – 5 вон 1909 року (золото 0.900, 4.166 г, 17 мм) (Сунджон (Юнхи)), Корейська імперія

У результаті першої японсько-китайської війни (1894-1895 рр.) вплив Китаю в Кореї було замінено впливом переможної Японії. Послаблення позицій Китаю також сприяло значному розширенню інтересів Російської імперії на Далекому Сході.

Під керівництвом Алєксєєва К.А., який був фінансовим радником Кореї, направленим Російською імперією, 1 березня 1898 року було відкрито перше азіатське відділення Російсько-Корейського банку. У 1901 році Алєксієєв дозволив карбувати новий набір із трьох монет: 1 чон (一錢, бронза, 28 мм, 8 г), 5 чон (五 錢, мідно-нікелевий сплав, 20,5 мм, 5,4 грама) і половина вони (半園, срібло 0.800, 30,9 мм, 13,5 грама). Ці монети були виготовлені в монетному дворі Йонсан (Корея).

Головною особливістю Російсько-Корейських монет є те, що традиційне зображення дракона чи фенікса замінено на коронованого російського імператорського орла. З цієї причини ці монети називають «орлиними» монетами або серією «Eagle». Японія стала переможницею в російсько-японській війні (1904-1905) і, як наслідок, конфіскувала і знищила майже всі «орлині» монети. З цієї причини ці монети дуже рідкісні.

Російсько-Корейський банк підготував набір пробних монет, які так і не надійшли в обіг. Ця серія включала мідні 10 вон і 20 вон та срібні «півдолара» (половина вони). Всі ці пробні монети були викарбувані в 1901 році, хоча монети відображають дати 1899, 1901, 1902 або 1903 рік.

На фото – 5 чон 1902 року (мідно-нікелевий сплав, 5,4 г, 20,5 мм), Корейська імперія під окупацією Російської імперії

Після російсько-японської війни 1904-1905 років Японія встановила протекторат над Кореєю, а в 1910 році анексувала її, приєднавши до Японської імперії. У колонії як валюту було введено єну, яка замінила вону.

1910 року за указом японського генерал-резидента Іто Хіробумі, перейменовано філію Першого Національного банку на Чосон-банк і по 1945 рік грошово-кредитна система Кореї перебувала під контролем японської окупаційної влади. Після анексії Кореї банк зазнав реорганізації. У віданні банку перебував випуск корейських єн, регулювання цін Кореї, і навіть торгівля (внутрішньо японська і міжнародна).

У зверненні були банкноти, що випускалися Банком Чосон – корейська єна, що дорівнювала 100 сен, а також японські єни. Корейська єна розмінювалась на японську у співвідношенні 1:1.

Банк випускав банкноти номіналом 1, 5, 10 та 100 єн, а також 5, 10, 20 та 50 сен. Наприкінці колоніального періоду було надруковано також банкноту в 1000 єн. Монети Японська імперія в Кореї не випускала.

Вчені досі не можуть дійти консенсусу про особу старого, зображеного на банкнотах під час Японської окупації. Згідно з найпоширенішою гіпотезою, це Кім Юнсик (кор. 김윤식), корейський міністр епохи Чосон.

На фото – банкнота 1 корейська єна 1932 року, Корейське генерал-губернаторство Японської імперії

Розгром Японії в Другій світовій війні поклав кінець японському пануванню в Кореї (з Кореї були також виселені всі японці). Північна частина Кореї була окупована Радянським Союзом, а південна –  Сполученими Штатами. У 1948 році було створено дві держави – Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) на півночі і Республіка Корея на Півдні. Корейська війна 1950-1953 рр. закріпила розкол країни. Проте обидві корейські держави переконані в неминучості об’єднання в майбутньому.

Після завершення японської окупації Кореї наприкінці Другої світової війни та припинення активних бойових дій після Корейської війни Корея змогла повернутися до використання власної валюти. Нові гроші були введені в серпні 1945 року, номіновані як південнокорейська вона (원), що дорівнювала 100 чон.

У 1946 році південнокорейський Банк Чосон ввів банкноти номіналом 10 вон і 100 вон, за якими в 1949 році пішли купюри номіналом 5 вон і 1000 вон. За дизайном перші випуски банкнот південнокорейської вони були дуже схожі на корейські єни періоду японської окупації, хоча були і дві символічні відмінності: павловнію (емблему уряду Японії) замінили сирійською трояндою (гібіскусом), національною квіткою Кореї, і текст, що стосується взаємозамінності вон з японською єна.

В 1950 році Банк Чосон реорганізований у Банк Кореї, який відразу взявся за випуск банкнот номіналом 5, 10 і 50 чон та 100 і 1000 вон, а в 1952 році введено в обіг 500 вон. 1953 року Банк Кореї випустив нову серію банкнот, яка включає номінали 1, 5, 10, 100 і 1000 вон. Банкноти не містили портрети, а написи на них виконані корейською та англійською мовами.

Незабаром Республіка Корея отримала нову грошову одиницю – хван. Хван випущений в обіг 15 лютого 1953, замінивши південнокорейську вону у співвідношенні: 100 вон = 1 хван. Зміна валюти пов’язана з сильним знеціненням вони у роки Корейської війни. Якщо 1945 року за 1 долар давали 15 вон, то 1951 вже 6000 вон.

З 1945 по 1961 рік у Південній Кореї банкноти, а згодом і монети (1959-1961), датуються за корейським календарем – роки за григоріанським календарем відраховувалися від заснування Кочосона в 2333 році до н. е. (вважався першим роком), дати легендарного заснування Кореї Тангуном. Таким чином ці роки становили від 4278 до 4294 рр..

На фото – 50 хван 1961 (4294) року (нікелева латунь, 3,7 г, 23 мм),  Республіка Корея

Хван спочатку випускався лише у вигляді банкнот – 10, 100 і 500 хван. На банкноті 10 хван зображено пагоду, а 100 і 500 хван – портрет Лі Синмана – першого президента Республіки Корея. До початку 1960-х років Банк Кореї кілька разів змінив дизайн банкнот і випустив нові номінали – 50 і 1000 хван.

Першою сучасною корейською монетою була серія номіналом 10, 50 і 100 хван. Монети було випущено в обіг 20 жовтня 1959 року. Відкарбовані на монетному дворі Філадельфії (США). На бронзовій монеті 10 хван зображено квітки мугунгва, яка є національною квіткою Кореї. Монета номіналом 50 хван карбувалася з нікелевої латуні із зображенням військового корабля Кобуксон. На мідно-нікелевій монеті 100 хван зображено портрет Лі Синмана. Монета в 100 хван була вилучена з обігу в 1962 році, проте номінали 10 і 50 хван ходили до 1975 року разом з воною.

З введенням в обіг валюти хван уряду не вдалося зупинити його знецінення. Офіційний курс хвана після запровадження (1953) встановлений: 60 хванів = 1 долар США, проте він безперервно падав і до лютого 1961 року його курс становив 1250 хванів за 1 долар.

Національна валюта періоду Першої Республіки відрізнялася великою кількістю ієрогліфіки. Китайські ієрогліфи використовувалися для написання практично всіх текстів на купюрах того часу. Згодом тексти на корейських банкнотах були виконані корейською мовою, а час від часу зустрічалися і написи англійською. Зображення першого президента залишалося на південнокорейських грошах до квітня 1960 року, поки Лі Синман не був скинутий в результаті «Квітневої революції».

10 червня 1962 року розпочато нову грошову реформу, замість хвана знову запроваджено південнокорейську вону. Обмін проводився у співвідношенні 10 хванів = 1 вона. «Вона» як національна валюта Південної Кореї залишається до теперішнього часу.

Банкноти південнокорейської вони після її реанімації в 1962 році були надруковані на фабриці британської фірми «The De La Rue Company Limited» – одного з найбільших виробників цінних паперів у світі. В обіг було випущено купюри номіналом 1, 5, 10, 50, 100 та 500 вон.

Інфляція в 1970-ті роки призвела до випуску банкнот вищого номіналу – 1000, 5000 та 10000 вон.  У обігу також була розмінна валюта «чон» (1/100 вони), проте у зв’язку зі здешевленням вони чон не використовувався. Банкноти 10 і 50 чон 1962 року виведено з обігу 1 грудня 1980 року.

На фото – банкнота 10000 вон 1983 року, Республіка Корея

У 1962-1969 роках виробництво банкнот здійснювала також «Корейська корпорація з карбування, друку цінних паперів та експлуатації посвідчень особи» (KOMSCO), яка й сьогодні відповідає за друк та карбування банкнот, монет та інших державних документів. В цей період випущено банкноти 10 і 50 чон та 10, 50, 100 і 500 вон із зображеннями архітектури. На банкноті 100 вон 1965 року зображено портрет Седжона Великого – четвертого володаря держави Чосон, якого вважають національним героєм Кореї.

У 1966-1982 роках випускалися монети різних номіналів: 1, 5 і 10 вон вперше випущено в 1966 році. 1 вона спочатку карбувалась з латунні, пізніше – з алюмінію, оскільки вартість її виробництва почала перевищувати номінал; 5 вон – бронзова монета, з 1971 року – латунна; 10 вон випускалася з латунні, однак з 1971 року з більшим вмістом цинку. В 1970 році в обігу появилась мідно-нікелева монета номіналом 100 вон, а 1972 – 50 вон викарбуваних також з мідно-нікелевого сплаву.

З 27 лютого 1980 року уряд Південної Кореї почав робити кроки з переходу до плаваючого валютного курсу. Остаточний перехід до вільного курсу стався 24 грудня 1997 року, коли було досягнуто згоди з Міжнародним валютним фондом. Незабаром після цього, внаслідок азіатської фінансової кризи, вона знецінилася майже вдвічі.

12 червня 1982 року, через інфляцію та через зростаючу популярність торговельних автоматів, в обіг було введено монету номіналом 500 вон, яка замінила банкноту відповідного номіналу (банкноту 500 вон серії 1983-2002 років вилучено з обігу 12 травня 1993). У січні 1983 року, з метою стандартизації монетного ряду, було випущено нову серію монет: 1, 5, 10, 50 і 100 вон. Монети були виконані в тому ж стилі, що і 500 вон, але зі збереженням тем старих монет.

Південнокорейська вона має режим вільного плавання валютного курсу. Значне знецінення вони відбувалося внаслідок Азійської фінансової кризи 1997 року та Глобальної фінансової кризи 2008 року. Хоча в обидвох випадках, за деякий час, південнокорейська валюта повертала значні частини втрачених позицій.

На фото – 500 вон 2011 року (мідно-нікелевий сплав, 7,7 г, 26,5 мм), Республіка Корея

У зв’язку з тим, що дрібні номінали (1 і 5 вон) зустрічаються вкрай рідко, всі розрахунки дозволяється округляти до 10 вон. Монети номіналом 1 вона карбуються з алюмінію, 5 і 10 вон – з латуні (10 вон з 2006 року випускаються з алюмінію з мідним покриттям), 50, 100 і 500 вон – з мідно-нікелевого сплаву.

Кожна з монет має унікальне зображення на аверсі: 1 вона – квітка гібіскуса, 5 вон – кобуксон (броньований корейський середньовічний корабель-черепаха), 10 вон – пагода Таботхап VIII століття, 50 вон – суцвіття рису, 100 вон – портрет Лі Сунсіна – військового діяча династії Чосон XVI ст., 500 вон – маньчжурський журавель.

Окрім монет для регулярного обігу Банк Кореї періодично емітує ювілейні та колекційні монети з недорогоцінних та благородних металів. Велику кількість таких монет випустили до ХXIV Олімпійських Ігор 1988 року, що відбулися у столиці Південної Кореї – Сеулі. Ювілейна банкнота 2017 року присвячена проведенню у країні Зимової Олімпіади та Параолімпіади у 2018 році.

Для боротьби з підробками у 1990-х роках та на початку 2000-х засоби захисту південнокорейських банкнот посилили (наприклад, фарба зі зміною кольору та мікродрук). Подальші проблеми з підробкою паперових грошей спонукали Банк Кореї випустити нову серію банкнот, починаючи з 2006 року. Наприклад, банкнота 5000 вон у 50% випадків –  підробка. Це змусило уряд вводити нову серію банкнот, зі зміною, в першу чергу, банкноти 5000 вон. Пізніше, у 2007 році, були випущені банкноти 1000 і 10000 вон, і в 2009 – 50000 вон. Сучасні банкноти охоплюють понад 10 функцій захисту в кожному номіналі. Багато сучасні функції захисту, які можна знайти в євро, фунті стерлінгів, канадському доларі, японській єні, використані в південнокорейських вонах.

23 червня 2009 року Банк Кореї випустив банкноту 50000 вон. На лицьовій стороні зображений портрет Шин Саймдан, відомої художниці XVI ст., каліграфістки і матері корейського вченого Юльгока, якого зображено на банкноті 5000 вон. Це перша корейська банкнота на якій зображений портрет жінки.

На фото – банкнота 50000 вон 2009 року, Республіка Корея

Наразі в обігу перебувають монети номіналом 10, 50, 100 і 500 вон та банкноти 1000, 5000, 10000 і 50000 вон.