Країна: Україна
	Краузе №: KM#
	Рік: 2019
	Матеріал: Папір
	Розмір: 160×75 мм
	Водяний знак: Портрет Володимира Вернадського і число «1000»

Банкнота 1000 гривень надрукована у банкното-монетному дворі Нацбанку України в 2019 році. Виготовлено на спеціальному тонованому папері із блакитним відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Водяний знак – зображення портрета Володимира Вернадського, що повторює портретне зображення, надруковане на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та є видимим під час розглядання банкноти проти світла. Також банкнота містить світлий елемент водяного знаку – зображення цифрового позначення номіналу, число «1000», що розміщене в правій нижній частині багатотонового водяного знаку. Зображення є видимим під час розглядання банкноти проти світла (рис. 1).

Банкнота містить дві полімерні стрічки:

1. вертикально розміщену в товщі паперу захисна стрічка – полімерна стрічка видима праворуч від портрета Володимира Вернадського, і під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла, на якій розміщено прозорі зображення у прямому та перевернутому вигляді: «1000 ГРН», малого Державного Герба України і підкреслене цифрове позначення номіналу «1000» (рис. 2);
2. «віконна» (частково введена в товщу паперу) – полімерна стрічка пурпурного кольору з яскраво вираженим кінематичним ефектом (рис. 3), що розміщена біля правого краю банкноти. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу «1000» та малого Державного Герба України (рис. 3а). У разі зміни кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Введена в обіг – 25 жовтня 2019 року.

Переважаючий колір обох сторін – блакитний, коричневий.

АВЕРС

На лицевій стороні у центральній частині банкноти розташовано портрет науковця Володимира Вернадського в ліву сторону.

Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.

Народився 28 лютого 1863 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї економіста Івана Васильовича Вернадського.

Дитячі роки (1868-1875) провів в Україні – у Полтаві і в Харкові; ще хлопчиною бував у Києві, жив у будинку на Липках, де мешкала й померла його бабуся. У 1873 році Володимир Вернадський вступив до першого класу Харківської гімназії, де провчився три роки.

Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету.

Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898).

Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 1 січня 1919 до 31 грудня 1921).

Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Організатор та директор Радієвого інституту (1922-1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).

Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.

Вікіпедія ->

Поверх зображенням науковця, внизу праворуч, пояснювальний напис: «ВОЛОДИМИР ВЕРНАДСЬКИЙ». Вздовж нижньої частини портрету – мікротекст «ОДНА ТИСЯЧА ГРИВЕНЬ» (рис. 4).

Праворуч від портрета розміщено елемент «SPARK» у вигляді композиції зі стилізованих зображень фрагментів кристалічної решітки та рослинного орнаменту – оптично-змінне зображення, що має кінематичний ефект, у разі зміни кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до нефритового.

Нижче, під оптично-змінним зображенням, наведено цитату: «Я вірю у величне майбутнє України», а нижче – підпис факсиміле Вернадського (рис. 5).

На банкноті номіналом 1000 гривень розмістили портрет вченого Володимира Вернадського і цитату: «Я вірю у величне майбутнє України».

Однак в оригіналі ця цитата Вернадського виглядає дещо інакше: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…». (Цю цитату, наприклад, наведено на офіційному сайті Посольства України в США).

Так учений писав у своїх спогадах.

Володимир Вернадський був засновником Української академії наук у 1918 році. При цьому він працював професором в Московському університеті і був академіком Петербурзької академії наук (Росія).

Відомо також, що Вернадський не був прихильником відокремлення України від Росії.

UA portal ->

У верхній центральній частині – зображення малого Державного Герба України та напис «УКРАЇНА».

Державний герб України, або малий Державний Герб України – офіційний символ держави Україна у вигляді золотого тризуба на синьому щиті.

Тризуб був затверджений як малий герб України 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради разом із своїм графічним зображенням. У 1996 році його статус був закріплений у Статті 20 Конституції України, де він також згадується як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».

Герб походить від знаків Рюриковичів X-XII століття, з часів Київської Русі. Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Посли Київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Традиція використання герба-тризуба веде свій початок від герба Української Народної Республіки, від ухвал 12 лютого 1918 Малої ради у Коростені та 22 березня того ж року Української Центральної Ради в Києві.

З правої сторони банкноти вказано номінал: внизу – вертикальним написом «ОДНА ТИСЯЧА ГРИВЕНЬ»; вгорі – числом «1000», також вертикально. Числове позначення номіналу вказано на полі з мікротексту – абревіатура «НБУ» (НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ) (рис. 6). Між вказівкою номіналу, числовим і написом, розміщено декоративний елемент – латентне (приховане) зображення цифрового позначення номіналу «1000», що видиме під час розглядання банкноти під гострим кутом зору до джерела світла (рис. 7). Вздовж лівого краю цього елемента – мікротекст «УКРАЇНА» (рис. 8). А вздовж фонового закінчення з правої сторони – мікротекст «1000 ГРИВЕНЬ» (рис. 9). Також з правої сторони виділені поля вгорі і внизу з повторюючим гербом України – тризубами (рис. 10).

З лівої сторони у верхній частині, над полем водяного знаку – напис «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ», під яким розміщено підпис факсиміле Голови Національного банку України Якова Смолія і напис «Голова». Ліворуч – наскрізний елемент (рис. 11), що доповнюється на зворотній стороні, і під час розглядання проти світла проглядається число «1000» (рис. 11а). Внизу, під полем водяного знаку – зображення знаку гривні «₴» і цифрове позначення номіналу «1000», в якому чергується число «1000» і зображення гривні часів Київської Русі (рис. 12).

«Гривня» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII-ІХ ст.. З поширенням на території Русі арабських дирхамів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Поступово гривня набула значення не лише вагової, але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун». У ваговій гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами.

Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні –  ромбоподібні злитки вагою близько 164 г. Майже одночасно з’явилися новгородські гривні – паличкоподібні злитки вагою близько 204,7 г. Трохи пізніше – чернігівські, які за формою подібні до київських, але за вагою тотожні новгородським

Гривня лишалась грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII ст.) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з’явилися рублі (від слова рубати, тобто обрубок гривні).

Біля лівого краю, посередині, розміщено фрагмент декоративного елементу аналогічний тому, що знаходиться з правої сторони з латентним зображення цифрового позначення номіналу. Рядом стилізоване зображення квітки.

Дизайн лицевої сторони доповнює тло банкноти з елементами антисканерної сітки: частина з правої  сторони – зображення з тонких ліній, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді «муару» (рис. 13); «орловський» друк: у центральній і правій частинах – спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення (рис. 14).

РЕВЕРС

На зворотній стороні банкноти, у центральній частині, зображено будівля Президії Національної академії наук України.

Президія Національної академії наук України – орган, який керує роботою НАН (Національна академія наук) України у період між сесіями Загальних зборів академії.

Президія обирається Загальними зборами НАН України терміном на п’ять років у складі: президента, віце-президентів, головного ученого секретаря НАН України, академіків-секретарів відділень, голів регіональних наукових центрів, інших членів Президії.

Будівлю Президії, розташовану на вул. Володимирській, 54, було зведено в 1850-х рр. за проєктом архітектора Олександра Беретті як дівочий пансіон ім. графині Лєвашової (жінки київського генерал-губернатора 1833-36 рр.). Спершу будинок був двоповерховим. Фасад прикрашено рустуванням і аттиком із чавунною решіткою. По боках будинку – висока чавунна решітка (також за проєктом Беретті). Пансіон був напівзакритою установою, подібною до «інститутів шляхетних дівчат».

У 1891-92 рр. було надбудовано третій поверх. Після Жовтневого перевороту пансіон поступово ліквідовано. Із заснуванням у 1918 р. Української Академії Наук будівлю було передано їй. Протягом перших років існування майже всі установи УАН містились у цьому будинку.

Вікіпедія ->

Під зображенням, праворуч, пояснювальний напис: «Президія Національної академії наук України». У зображенні академії наук приховано мікротекст «НБУ» (Національний Банк України), що повторюється та частково обмежує знизу центральне зображення (рис. 15).

Зображення Президії НАН України знаходиться на тлі рослинного візерунка виконаного орловським друком (рис. 16) праворуч, і ліворуч – фонова композиція з геометричних елементів, один з яких частково наповнено мікротекстом «1000» (рис. 17), а інший – одна з хвилястих ліній, формує мікротекст «УКРАЇНА» вгорі над президією (рис. 17а) і внизу під нею (рис. 18).

Над центральним зображенням – напис номіналу «ОДНА ТИСЯЧА ГРИВЕНЬ».

Ліворуч від зображення академії наук вгорі і внизу вказано цифрове позначення «1000», а посередині напис «ГРИВЕНЬ». Числа і напис виконано вертикально.

З правої сторони вгорі розміщено наскрізний елемент цифрового позначення номіналу «1000» (рис. 19). Внизу правої частини, під полем водяного знаку, зображення символу гривні «₴» і цифрове позначення номіналу «1000», ліворуч вказано рік випуску банкноти «2019». У нижній центральній частині, під зображенням Президії НАН України, також цифрове позначення номіналу «1000» виконане негативним друком (рис. 20).

Серійний номер знаходиться у нижній центральній частині банкноти фарбою червоного кольору і вздовж правого краю банкноти виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору.

Дизайн зворотного боку банкноти доповнює захисна антисканерна сітки, яку виконано з лівої і правої  сторін – зображення з тонких ліній, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді «муару» (рис. 21); орловський друк, у центральній і правій частинах – спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення (рис. 22).

ПРИМІТКА

25 жовтня 2019 року в Україні введено в обіг новий номінал банкнот – 1000 гривень. В минулому така банкнота існувала також за доби Української Народної Респупліки (УНР) (1918-1920 рр.).

Художник Василь Лопата на початку 1990-х років пропонував зобразити на купюрі номіналом 1000 гривень Митрополита Петра Могилу.

У січні 2011 та листопаді 2013 року про можливість уведення банкноти номіналом 1000 гривень повідомляв тодішній заступник голови НБУ Володимир Кротюк.

Купюру в презентаційному варіанті з зображенням Пантелеймона Куліша, та без указівки номіналу, Нацбанк випустив у 2008 році. Саме ця презентаційна банкнота розглядалася як один із можливих варіантів 1000-гривневої купюри в 2011 році, та втілення в реальність не сталося.

22 грудня 2016 про плани введення купюри номіналом 1000 гривень повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва. Вона запевнила, що портрета Пантелеймона Куліша на купюрі цього номіналу немає.

25 червня 2019 року прес-служба НБУ повідомила про введення купюри номіналом 1000 гривень з 25 жовтня 2019 року. На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського. На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

Доктор філософії в економіці Андрій Зінченко висловив тезу про те, що такий номінал законодавством України не передбачений, як не передбачений і портрет Вернадського на такому номіналі, що, на його думку, дозволяє відкрити академічну дискусію про валідність купюри як законного платіжного засобу.

Вікіпедія ->

Не з розумінням до зображення Володимира Вернадського на лицевій стороні 1000-гривневої купюри поставились ряд істориків і науковців. Зокрема й історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров.

Ну не може у час війни (російсько-української 2014-202… роки – ред.) та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу.

Вернадський – видатний вчений із світовим ім’ям. Але український народ в його уявах – частина російської державності.

Навіть цитата на банкноті не правильно написано «Я вірю у величне майбутнє України», а оригінальна «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…».

Чому на банкноті, яка буде між українців обіговою, не створити мотиваційну композицію. Наприклад розмістити карту сучасної України? Або ж карту Української Держави Скоропадського з частинами Курщини, Вороніжчини та Білгородщини. Зрештою з українським Стародубом? Це ж історична карта! Хай тоді розповідають чий Крим, Таганрог та Донбас.

Чому банкнота присвячена Академії Наук? Зрештою не Вернадський її створив 100 років тому, поготів вважав її філіалом російської академії наук!

Здається Україна відзначає сторіччя Визвольних змагань та відновлення своєї незалежності. Невже ми боїмося сказати, що ми Нація, яка розпочала своє змагання за відновлення незалежності і сто років тримаємо зброю в руках!

Чому не постать Скоропадського чи Петлюри? Чому Нацбанк відмовився взагалі від політичних постатей на банкнотах. Останній Грушевський, і то з варіаціями.

Якщо вже такі політкоректні – поставте Мономаха! Нехай хоч люди почитають про княжу Добу, хоч на грошах.

Могли б купюру присвятити не людині, а скажімо події. Наприклад Конотопській битві, чи Крутам.

А можливо було поставити Куліша, якому 200 років (все ж, навіть, вдвічі більше ніж Академії!)

Питань багато, але для мене висновок один: купюра у тисячу гривень – малоросійство.

Разом із тим, ми маємо зрозуміти – зображені постаті на грошах не просто стають найпопулярнішими, а вони формують образ у пересічних громадян про Державу.

Згадаймо, як Мазепа опинився на 10 гривнях у той час, коли абсолютна більшість населення знало, що він «зрадник» та під «анафемою».

Олександр Алфьоров, Історична Правда ->

Більше про Володимира Вернадського можна почитати за посиланням -> «Володимир Вернадський. Між російським та українськими берегами».