Країна: Мексика	Матеріал: Біметал: центр - нейзильбер, кільце - алюмінієва бронза
Краузе №: KM# 636	Маса: 10,33 г
Рік: 2000	Діаметр: 28,0 мм
Аверс/реверс: Монетне (180°)	Товщина: 2,3 мм

Пам’ятна монета номіналом 10 песо 2000 року присвячена новому тисячоліттю (зміні тисячоліття). Монета викарбувана у монетному дворі Мехіко (Мексика) в 2000 році у формі кола. Для виробництва монети використано біметал, який складається з двох сплавів, один у центрі монети, а інший у її периферійному кільці, а саме: центр («білий») – сплав міді, нікелю і цинку (нейзильбер – Cu₆₅Zn₂₅Ni₁₀), а кільце («жовте») – сплав міді, алюмінію і нікелю (алюмінієва бронза – Cu₉₂Al₆Ni₂).

2000 рік – останній рік другого тисячоліття, а наступний, 2001 рік, розпочинає лік третього тисячоліття, яке ведеться від Різдва Хрестового. Тисячоліття також називають «міленіум» («millennium») з латинського значення «1000 років».

Незважаючи на те, що Мексика кілька століть поспіль зберігала колоніальний устрій і належала Іспанії, у сучасних тенденціях, у тому числі і дизайні мексиканського песо, зберігається справжня самобутність та культура корінних мексиканців, які були вихідцями знаменитих майя, ацтеків, інків та інших індіанських племен. Зокрема племена майя і ацтеків мали свій погляд на Всесвіт і користувалися власними календарями.

Календар майя – це система з трьох переплетених календарів і альманахів, яка використовувалася кількома культурами в Центральній Америці, найвідоміша цивілізація майя. Календар бере свій початок принаймні з V століття до нашої ери, і він все ще використовується в деяких громадах майя сьогодні.

Ці календарі складалися з циклів, синхронізованих різними способами, а їх комбінації утворювали нові, довші цикли. Календарна система майя спиралася на месоамериканську календарну систему, яка була поширеною у всьому регіоні, починаючи принаймні з VI століття до н. е., і тому має багато спільних рис з календарями як ранніх цивілізацій Месоамерики, таких як ольмеки та сапотеки, так і пізніших, таких як міштеки та ацтеки. Через постійний культурний обмін всі ці календарі розвивалися паралельно і впливали один на одного, тому календар майя та календар ацтеків, найвідоміші серед всіх месоамериканських календарів, мають багато спільного.

Ацтекський календар – система літообчислення в ацтеків, він мав риси, подібні з календарем майя. Ацтеки мали власний календар, який так само як і сучасний, мав 365 днів в році. Згідно йому рік ділився на 18 місяців по 20 днів, при цьому до кожного року додавалося 5 «нещасливих днів». Однак вони мали й інший, ритуальний 260-денний календар. Кожен тиждень, дні місяця, години дня і ночі були присвячені різним божествам.

Гурт монети – гладкий з написом «AÑO 2000 ₪ AÑO 2000 ₪ AÑO 2000 ₪» (РІК 2000 ‘гліф Оліна’ РІК 2000 ‘гліф Оліна’ РІК 2000 ‘гліф Оліна’) (рис. 1). По краю монети на аверсі і реверсі виступає буртик.

Введена в обіг – 3 квітня 2000 року.

Мова тексту на монеті – іспанська.

АВЕРС

На лицевій стороні монети зображено герб Мексики з написом «ESTADOS UNIDOS MEXICANOS» (МЕКСИКАНСЬКІ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ) – єдина версія мексиканського національного герба для монет, офіційних медалей, марок, офіційного паперу тощо.

Герб Мексики – важливий символ мексиканської політики та культури протягом багатьох століть. Остання версія герба затверджена 16 вересня 1968 року.

Герб зображує сидячого на кактусі мексиканського беркута, який пожирає змію. Нижче розміщено дубову і лаврову гілку, які перев’язані стрічкою, і утворюють півколо.

У версії герба для монет, офіційних медалей, марок, офіційного паперу тощо, у верхній частині півколом доповнюється напис «ESTADOS UNIDOS MEXICANOS» (МЕКСИКАНСЬКІ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ).

У ацтеків зображення беркута, який пожирає змію мали глибокі релігійні конотації, але для європейців це лише символ тріумфу добра над злом.

Згідно з індіанськими переказами, бог сонця Віцилопочтлі​ наказав ацтекам оселитися в тому місці, де їм зустрінеться орел, що сидить на високому кактусі та тримає в дзьобі змію. Індіанцям вдалося знайти таку місцевість, яка повністю відповідала опису, і вони вирішили заснувати своє місто Теночтітлан (зараз Мехіко) в мальовничій долині на західному березі озера Тескоко. Ця легенда знайшла своє відображення на прапорі та гербі Мексики.

Беркут сидячий на кактусі, який пожирає змію зображено у центральному «білому» колі, а напис «ESTADOS UNIDOS MEXICANOS» (МЕКСИКАНСЬКІ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ) з дубовою і лавровою гілками – у «жовтому» кільці.

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети («білому» колі) зображено Камінь Сонця Ацтеків, а саме – коло з каменю сонця, що представляє бога Тонатіу з маскою вогню (рис. 2).

Камінь Сонця (ісп. Piedra del Sol) – базальтовий монолітний диск діаметром 3,5 метра і вагою 24,5 тони, на якому символічно зображується ацтецька космогонія і сонячний культ.

За оцінками, він був побудований ацтеками між 1250 і 1521 роками нашої ери, безпосередньо перед процесом європейського завоювання та колонізації. Нині зберігається в Національному музеї антропології в Мехіко.

Раніше камінь був кольоровий. Він представляє спосіб мислення ацтеків про час відповідно до їх світогляду. У центрі каменю зображений Тонатіу – бог Сонця нинішньої епохи. По боках розташовані символи чотирьох попередніх епох.

Сонячний камінь мовою символів говорить нам, що кожна епоха мала свого бога, що за чотири попередніх епохи змінилися чотири людські раси, перш ніж з’явилися сучасні люди. Усі попередні культури загинули під час великих катаклізмів, і лише деякі люди залишилися живими й повідали про те, що сталося.

Довгий час вважалося, що камінь Сонця був календарем ацтеків. Велике багатство гравюр із символами, ідеограмами та іншими деталями, пов’язаними з часом, продовжило цю плутанину. Камінь Сонця містить, наприклад, ідеограми 20 днів сонячного циклу ацтеків, але йому бракує певних елементів, щоб бути календарем. Календар організовує час, тоді як символи та елементи, що містяться в камені Сонця, лише демонструють нам час відповідно до розуміння мексиканського народу.

Тонатіу (Ōllin Tōnatiuh) – бог неба, Сонця і вояків в ацтецькій міфології. Відповідно до уявлень був п’ятим «Сонцем», володарем теперішньої ери.

Ацтецьке божество Сонця мало як позитивні, так і негативні сторони. Будучи доброзичливим богом, Тонатіу забезпечив ацтеків та інших живих істот теплом і родючістю. Однак для цього він потребував кров жертв.

Для підтримки сил і збереження молодості Тонатіу повинен щодня отримувати кров жертв, інакше під час подорожі вночі по підземному світу він може померти, тому кожен день його шлях до зеніту супроводжувався душами принесених в жертву вояків, полеглих у боях.

Тонатіу керував епохою, в якій проживали ацтеки – епоха П’ятого Сонця. Згідно з міфом ацтеків, світ пройшов через чотири віки, що називають Сонцями. Першою епохою, або Сонцем, керував бог зірок і холоду, стихій, який викликав землетруси Тецкатліпока, другою – бог ранкової зорі Кетцалькоатль, третьою – бог дощу Тлалок, а четвертою – богиня вод (річок, озер, струмків, морів) Чальчіутлікуе. Нинішньою епохою, або П’ятим Сонцем, керував Тонатіу.

Кожна з цих епох чи сонць мала свій початок і кінець, які були спричинені катастрофами. Не виняток і наша епоха, що б не трапилося, епоха П’ятого Сонця загине через землетрус.

Тонатіу був покровителем союзу «воїнів-орлів», його символ – орел. Культ Тонатіу був одним з найважливіших в ацтекському суспільстві. Відомий під календарним ім’ям Науі Олін («Чотири рухи»).

На монеті зображено два кола з каменя Сонця ацтеків. Кожне коло складається із символів чи ідеограм, які синтезують ідею часу.

Перше коло (П’яте сонце – Тонатіу). У першому колі Каменя Сонця в центрі міститься символ П’ятого Сонця, що називається Тонатіу, і представляє поточну епоху. Праворуч і ліворуч – орлині кігті, що може пояснити назву Cuauhxicalli – кам’яний посуд, що нагадує вівтар, використовувався ацтеками для проведення жертовних обрядів; посуд часто прикрашався тваринними мотивами, зазвичай орлами, як символ Тонатіу. Бог Сонця має ніж замість язика, оскільки Тонатіу живиться кров’ю, щоб продовжувати своє існувати.

Друге коло (чотири сонця або епохи). Він містить чотири сонця або епохи, що передували П’ятому Сонцю, і їх читають проти годинникової стрілки:

– Вітер (Nahui ehécatl): 364-річна ера, яка закінчилася, коли ураганні вітри прокотилися по всьому світу та перетворили живі істоти на мавп.

– Вогняний дощ (nahui quiáhuitl): 312-річна ера, яка закінчилася вогняним дощем.

– Вода (nahui atl): ера в 676 років, останні 52 з яких були під сильними повенями, які перетворили людей на риб.

– Ягуар (nahui océlotl): 676-річна ера, яка закінчилася, коли людей з’їли тварини.

З іншого боку, сонця або епохи представляють чотири стихії природи (повітря, вогонь, воду та землю), і разом із п’ятим сонцем вони утворюють Олін – символ руху.

Загалом Камінь Сонця складається з восьми кіл: третє коло – дні місяця (20 днів місяця ацтеків); четверте – цикли Венери; у п’ятому, шостому та сьомому колах є різні елементи, такі як фігури у формі арок, пір’я та інші деталі, з яких з’явилися різні інтерпретації: об’єднання неба і Землі, планет Марс, Меркурій і Сатурн або Чумацький Шлях; восьме – подвійність, подвійні поняття, такі як день і ніч, схід і захід, небо і земля тощо.

На «жовтому» кільці вгорі вказано номінал монети позначенням «$ 10» (рис. 3) в оточенні гліфа Оліна (пов’язане з рухом і П’ятим Сонцем) (рис. 4); у нижній частині – напис «AÑO 2000» (2000 РІК) (рис. 5), також в оточенні гліфа Оліна. З лівої сторони, між гліфом,  монета містить позначку монетного двору Мексики – «Мᵒ»» (рис. 6).

Монетний двір Мексики (ісп. La Casa de Moneda de México) – національний монетний двір Мексики, який є найстарішим монетним двором в Америці.

Монетний двір був заснований указом іспанської корони від 11 травня 1535 року, виконаним віце-королем Нової Іспанії (території Центральної Америки, зокрема й Мексики) Антоніо де Мендоса.

Спочатку монетний двір був у так званому «старому будинку» Моктесуми II (правителя міст-держав Месоамерики) , що належав іспанському конкістадору Ернану Кортесу. В 1536 році було вирішено побудувати нову будівлю, прибудовану до палацу віце-королів (сьогодні Національний музей культур).

Туди привезену руду з шахт, яку спочатку досліджували на її вміст срібла. Плавку проводили в тигельній печі, потім метал розливали у форми. Щоб отримати заготовки приблизно круглої форми срібний сплав розплющували на ковадлі. Монети спочатку карбувалися вручну, ударом молота, з використанням матриці. В результаті монети виходили неправильної форми. Далі монета була зважена, повторно переглянута на пробу у присутності скарбника та писаря і тоді доставлялася ​​її власникам.

У 1732 році іспанська корона відновила пряме управління монетним двором. Відтоді установа купувала срібло, а викарбувані монети належали Королівській скарбниці.

У результаті встановлення адміністрації Королівським казначейством було впроваджено нове обладнання, зокрема великі прокатні стани і маховикові преси, які дозволяли карбувати однакові круглі монети з буртиком (картом) по периметру на краю.

Німецький учений Александр фон Гумбольдт відвідав монетний двір у 1803 році та описав його у своєму «Політичному есе…», як «найбільший і найбагатший у всьому світі». Гумбольдт зазначив, що хоча монетний двір не пропонував нічого видатного з точки зору досконалості машин чи промислових процесів, але він був дуже вартий уваги «через порядок, активність і економію, які панували в усіх операціях виробництва». У ті роки в Монетному дворі Мексики карбувалося понад тридцять мільйонів песо на рік, і працювало близько 400 робітників, включаючи художники-гравери та адміністративних службовців.

Наразі монетний двір Мексики має передову технологію виготовлення  монет і пам’ятних медалей із тонких і промислових металів. А також персоналізовані вироби, які розроблені та виготовлені відповідно до специфікацій клієнта, доступні для широкої публіки. В останні роки монетний двір Мексики експортував монети в такі країни, як: Німеччина, Аргентина, Австрія, Багамські Острови, Бразилія, Канада, Куба, Еквадор, Єгипет, Іспанія, США, Гватемала, Гондурас, Індія, Індонезія, Англія, Малайзія, Марокко, Нікарагуа, Норвегія, Перу, Португалія, Пуерто-Ріко, Швеція, Швейцарія, Таїланд, Уругвай і Венесуела.

Адміністрація монетного двору покладається на Раду керуючих, яку очолює міністр фінансів і державного кредиту та її генеральний директор.

Вздовж краю монети, біля буртика, щільно розміщено ┘- подібні елементи (рис. 7).