Країна: Україна
	Краузе №: KM# 109b
	Рік: 2001
	Матеріал: Папір
	Розмір: 133x66 мм
	Водяний знак: Портрет Ярослава Мудрого

Банкнота 2 гривні надрукована у Банкнотно-монетному дворі Нацбанку України в 2001 році. Виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з кольоровими водяними знаками у вигляді портрета, відповідного портрету на лицьовий стороні банкноти (рис. 1).

Банкнота містить вертикально розміщену в товщі паперу між водяним знаком та портретом полімерну металізовану кодовану стрічку шириною близько 1,3 мм, яка видима при розгляді банкноти проти світла як темна смужка з видимим прозорим написом «2 ГРИВНІ», що повторюється (рис. 2).

Введена в обіг – 6 липня 2001 року. Початок вилучення з обігу – 28 вересня 2004 року. Дата неплатіжності – 1 жовтня 2020 року. Художники – Василь Лопата та Борис Максимов.

Переважаючий колір обох сторін – оранжево-коричневий.

АВЕРС

На лицевій стороні з правої сторони банкноти, на тлі прямокутної рамки (чи ковра) з мікротекстом – абревіатура «НБУ» (Національний Банк України) (рис. 3), розташоване графічне зображення Ярослава Мудрого в ліву сторону.

Ярослав Мудрий (983/987-1054) – київський князь із династії Рюриковичів, син Володимира Великого. Великий князь київський (1015-1018, 1019-1054), князь ростовський (988-1010) і новгородський (1010-1034). Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054).

Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослав Володимирович було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права – «Руської Правди».

За його правління поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха. Ярослав узгодив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов’янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.

За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий. Помер 20 лютого 1054 року у Вишгороді, та похований у Софійському соборі.

Під зображенням князя київського, праворуч, пояснювальний напис: «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ». Праворуч від портрету – вертикальна смуга з українським орнаментом і  візерунком.

Ліворуч від портрета Ярослава Мудрого, на тлі візерунка (рис. 4), в центральній частині – давньоруський орнамент.  У верхній частині написи: вище – «УКРАЇНА», ліворуч від напису, на її висоту, до краю простягається орнамент; під написом і орнаментом – мікротекст «УКРАЇНА» (рис. 5). Нижче у два рядки – «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК / УКРАЇНИ»;  нижче, лівіше – підпис факсиміле Голови Національного банку України з пояснювальним написом: «Голова» – Володимира Стельмаха.

У нижній частині банкноти, по середині, зображено стрічку в обрамленні з лівої сторони квіткового візерунка, в якій вказано номінал банкноти написом – «ДВІ ГРИВНІ». Номінал числом «2» позначено у верхніх кутах, з лівої сторони поверх давньоруського орнаменту.

З лівої сторони, по середині – суміщене зображення, що доповнюється на зворотній стороні. Серійний номер розміщено в нижній правій частині (чорною фарбою) і з лівої сторони, в нижній частині поля водяного знаку (червоною фарбою).

Тло банкноти виконано з елементами антисканерної сітки: з лівої сторони – лінії зі змінною кута нахилу (рис. 6), решту банкноти – лінії зі змінною геометрією і товщиною.

РЕВЕРС

На зворотній стороні в центрі гравюрне зображення Собору святої Софії.

Софійський собор – визначна пам’ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011-1018 роках київським князем Ярославом Мудрим і названий на честь Святої Софії. До XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських.

У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія датується 1017 та 1037 роками. Місцем закладення було поле битви на якому роком раніше (1036) військо Русі здолало печенігів.

При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті, проте відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря (з 1638).

Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам’ятка української архітектури та монументального живопису XI-XVIII століть. Об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (1990).

Внизу поверх зображенням, по середині – пояснювальний напис «СОБОР СВЯТОЇ СОФІЇ». Вгорі зображення оточує стрічка з написом «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Внизу під собором – рамка з мікротекстом «УКРАЇНА», обрамлена рослинним візерунком. В цій рамці, на тлі повторюючих цифр «2» (рис. 7), вказано номінал написом «ДВІ ГРИВНІ».

З лівого і правого країв банкноти зображені вертикальні смуги з національним орнаментом. З правої сторони, між зображенням собору, поверх орнаментної смуги, поле водяного знаку, правіше – суміщене зображення, що доповнюється на зворотній стороні; з лівої – поле райдужного друку з елементами антисканерної сітки (рис. 8) – квадрати з вертикальних, горизонтальних і діагональних ліній.

Номінал цифрою «2» вказано по кутах купюри, у верхніх кутах – в розетках. В нижній лівій частині – рік випуску банкноти «2001». Тло зворотної сторони утворюють перехресні діагональні лінії від світло-коричневих по краях, що плавно змінюються на оливкові (з гори в праву сторону) і коричневі (з гори в ліву сторону) до центру, утворюючи орнамент часів Київської Русі (рис. 9).