Країна: Україна
	Краузе №: KM# 108b
	Рік: 1995
	Матеріал: Папір
	Розмір: 133×66 мм
	Водяний знак: Портрет Володимира Великого

Банкнота 1 гривня надрукована у Банкнотно-монетному дворі Нацбанку України в 1995 році. Виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з кольоровими водяними знаками у вигляді портрета, відповідного портрету на лицьовий стороні банкноти (рис. 1).

Банкнота містить вертикально розміщену в товщі паперу між водяним знаком та портретом полімерну металізовану кодовану стрічку шириною близько 1,3 мм, яка видима при розгляді банкноти проти світла як темна смужка з видимим прозорим написом «1 гривня», що повторюється (рис. 2).

Введена в обіг – 1 вересня 1997 року. Початок вилучення з обігу – 1 грудня 2004 року. Дата неплатіжності – 1 жовтня 2020 року. Художники – Василь Лопата та Борис Максимов.

Переважаючий колір обох сторін – сіро-коричневий, зелений.

АВЕРС

На лицевій стороні банкноти з правої сторони банкноти, на тлі прямокутної рамки (чи ковра), розташоване графічне зображення київського князя Володимира Великого в ліву сторону.

Володимир Великий (Володимир Святославич) (960/963- 1015) – великий князь київський (979-1015), князь новгородський (970-988). Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого.

Вважається одним з найвидатніших правителів Київської Русі. За часів його князювання були проведені кардинальні реформи у всіх сферах життя держави, він зміг не лише побудувати сильну монархію, а й нарешті поставити крапку в «цивілізаційному виборі» країни, впровадивши християнство.

Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). Приєднав до Київської Русі землі в’ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015).

Князь київський ужив заходів щодо реформи язичницького культу. Спорудив у Києві капище (язичницький храм) з ідолами шести головних богів слов’янського язичництва (Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Семаргла та Мокоші, без Велеса). Проте, на той час єдинобожжя у різних формах (християнство, іслам, юдаїзм) вже поширилося в тогочасному світі. Тоді на східнослов’янських землях, особливо у великих містах, поряд з язичниками існували спільноти християн, мусульман, юдеїв тощо. Постало питання вибору одного з єдинобожних віровчень як державного. Після довгих вагань Володимир Святославич разом з оточенням зупинив свій вибір на християнстві – віровченні Візантійської імперії, найвпливовішої держави тогочасного світу.

В 988 році Володимир прийняв хрещення. Нова релігія стала обов’язковою для всього населення. На місцях старовинних язичницьких капищ почали будувати християнські церкви.

Після хрещення Русі правитель взявся за перетворення в сфері освіти – в державі почали створювати школи, перша при Десятинній церкві в Києві, до Київської держави почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які сприяли подальшому розвитку науки.

Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Національний герой України.

Князь Володимир помер в 1015 році й був похований поруч з дружиною Анною в побудованій ним Десятинній церкві. Київська Русь за часи Володимира Великого вперше за всю історію держави стала на один рівень з розвиненими Європейськими країнами.

Під зображенням князя київського, праворуч, пояснювальний напис: «ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ». Праворуч від портрету – вертикальна смуга з українським орнаментом, поверх якої давньоруський орнамент у вигляді церкви (рис. 3), що символізує прийняття християнства Київською Руссю.

Ліворуч від портрета Володимира Великого, на тлі рослинного візерунку (рис. 4), в центральній частині – давньоруський орнамент, нижче – підпис факсиміле Голови Національного банку України з пояснювальним написом: «Голова Правління банку» – Віктора Ющенка. У верхній частині написи: вище – «УКРАЇНА», нижче у два рядки «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК / УКРАЇНИ».

У нижній частині банкноти зображено стрічку в обрамленні рослинного візерунка, в якій вказано номінал банкноти написом – «ОДНА ГРИВНЯ». Номінал числом «1» позначено у верхніх кутах, з лівої сторони поверх давньоруського орнаменту.

Банкнота містить мікротекст «УКРАЇНА», розташований вздовж лівого краю у вертикальній внутрішній частині обвідної рамки (рис. 5). Поверх мікротексту – суміщене зображення, що доповнюється на зворотній стороні.

Серійний номер розміщено в нижній правій частині (чорною фарбою) і з лівої сторони, в нижній частині поля водяного знаку (червоною фарбою).

Тло банкноти виконано райдужним друком, що переливається зі світлого зелено-сірого кольору по краях до фіолетового і блакитного в центрі, з елементами антисканерної сітки (рис. 6).

РЕВЕРС

На зворотній стороні в центрі гравюрне зображення руїн Херсонеса.

Херсонес Таврійський – таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова.

Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії, Київської Русі. Адже саме тут, у Херсонесі, згідно з літописними даними, відбулося велике Таїнство – Хрещення Київського князя Володимира, який потім поширив християнство на всю Київську Русь.

Згідно з літописом «Повість временних літ», у 988 р. Київський князь Володимир, здійснивши напад на Херсонес, примусив Візантію видати за нього заміж царівну Анну, а потім хрестився та вінчався з нею. При цьому охрестилась і дружина (військо) князя. Після цього князь Володимир з Анною, дружиною і грецьким духовенством прибув до Києва, де того ж 988 р. відбулося славнозвісне хрещення киян у річці Дніпро.

Достеменно дата заснування Херсонеса Таврійського не встановлена. Протягом майже всього ХХ ст. загальноприйнятою вважалася дата заснування 422-421 рр. до н. е. греками-дорійцями з Гераклеї Понтійської (мегарська колонія на південному узбережжі Чорного моря) разом із беотійцями за знаменням Дельфійського оракула як грецький поліс на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Таврики. Херсонес розміщений між Карантинною і Пісочною бухтами в межах сучасного міста Севастополя. Проте найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі – уламки чорнофігурної кераміки (один із основних методів і стилів декорування античних грецьких ваз) – датуються рубежем третьої і четвертої чверті VI століттям до н. е., що надало дослідникам аргументів для передатування заснування міста, про що досі точаться дискусії. За свідченням Страбона (римський географ, історик, мандрівник грецького походження), поряд з Херсонесом Таврійським розташовувалося інше місто, яке Страбон називає Давній Херсонес, і яке в науковій літературі отримало найменування «Страбонів».

Херсонес Таврійський є одним із найяскравіших прикладів планування міста античного архітектора Гіпподама, в основу якого покладена система поздовжніх і поперечних вулиць, які перетинаються під прямим кутом, утворюючи квартали – інсули.

Місто почало занепадати у середині XIV століття, після падіння Константинополя і Києва, а торгівлю на Чорному морі монополізували генуезці. Херсонес швидко занепав і був знищений татарами (1299 р. – нападом Ногая). Після цього Херсонес ще кілька разів зазнавав руйнувань і спустошення від Литовських князів Ольгерда і Вітовта, а в 1399 році темник Золотої Орди Едигей захоплює і спалює місто, після чого Херсонесу вже не судилося піднятися.

Внизу поверх зображенням, по середині – пояснювальний напис «Руїни Херсонеса». Вгорі зображення оточує стрічка з написом «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Внизу під Руїнами Херсонесу – рамка обрамлена рослинним візерунком. В цій рамці, на тлі повторюючих цифр «1» (рис. 7), вказано номінал написом «ОДНА ГРИВНЯ».

З лівого і правого країв банкноти зображені вертикальні смуги з українським орнаментом. З правої сторони, між зображенням Херсонеса і орнаментною смугою, поле водяного знаку; з лівої – поле з елементами антисканерної сітки (рис. 8) – квадрати з вертикальних, горизонтальних і діагональних ліній. З правої сторони, поверх орнаментної смуги і поля водяного знаку зображено суміщене зображення, що доповнюється на зворотній стороні.

Номінал цифрою «1» вказано по кутах купюри, у верхніх кутах – в розетках (рис. 9). В нижній лівій частині – рік випуску банкноти «1995».

Тло зворотної сторони утворюють перехресні діагональні лінії від зелено-сірих (нахилені з гори в ліву сторону) і коричневих (з гори праворуч) по краях, що плавно змінюються на блакитні (нахилені з гори в ліву сторону) і світло-коричневі (з гори праворуч) до центру, що утворюють прихований орнамент часів Київської Русі (рис. 10).