Країна: Ізраїль	Матеріал: Алюмінієва бронза
Краузе №: KM# 158	Маса: 4 г
Рік: 2006	Діаметр: 22 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 1,5 мм

Монета номіналом 10 агорот 2006 року викарбувана у монетному дворі Теджон (Південна Корея) у формі кола. Для виробництва монети використано сплав міді, алюмінію і нікелю (алюмінієва бронза – Cu₉₂Al₆Ni₂).

Гурт монети – гладкий (рис. 1). По краю монети на аверсі і реверсі виступає буртик.

Мова тексту на монеті – іврит, арабська, англійська.

Монета відноситься до серії «Агорот і Новий Шекель» (з 1985 року), яка введена в обіг 4 вересня 1985 року.

Дизайнер монети: аверсу – Натан Карп; реверсу – Габі Нойман.

АВЕРС

На лицевій стороні монети, зі зміщенням праворуч, зображено репліку (копію) монети часів царя Юдеї Маттатія Антигона II (40-37 рр. до н. е.) із семирозгалуженим канделябром (манорою) (рис. 2) (див. примітку нижче).

Антигон II (Хасмоней) – останній цар Юдеї династії Хасмонеїв. Царював у 40-37 роках до н. е.. Після вбивства Цезаря (44 до н. е.) Антигон кілька разів намагався відібрати Єрусалим в Римлян і лише за допомогою парфян Антигон фактично усуває від влади у Єрусалимі свого дядька Гіркана та названих тетрархів Ірода та Фазеля. Парфяни офіційно проголосили Антігона II царем і первосвящеником у 40 р. до н. е.

Антигон II вперше у історії карбування юдейських монет, карбує монети із релігійними символами. Він карбував дві монети великих номіналів, похожі на селевкідський халк та дихалк; на його монетах було зображено атрибути Єрусалимського храму – стіл для хлібів пропозиції (на одній стороні) та менора (на зворотній).

Хліб пропозиції, стіл для хлібів пропозиції – це 12 хлібів, вклади, в два ряди, по 6 у ряд, на особливому столі в святилищі (храмі) разом з ладаном. Менора – семирозгалужений канделябр, символ євреїв.

Менора (дав-євр. מְנוֹרָה‎ – менора, букв. «світильник») – золотий семистовбурний світильник, або семисвічник, який, згідно з Біблією, розташовувався в Скинії Зборів під час поневіряння євреїв пустелею, а потім і в Єрусалимському храмі до моменту руйнування Другого Храму. Є одним з найдавніших символів юдаїзму і єврейських релігійних атрибутів.

У XX-XXI століттях зображення менори (разом з Зіркою Давида) є найпоширенішою національною і релігійною єврейською емблемою. Менора зображена, зокрема, на гербі Держави Ізраїль.

У Старому Завіті розповідається, що Мойсей поставив культовий світильник із золота усередині святилища ізраїльтян, де той мав постійно горіти перед Богом (Вих. 25:31-40). Свічник переносився, замінювався впродовж усіх тих нещасть, що трапилися із Храмом. У 70 р. н. е. Тит забрав свічник, подарований Іродом Великим, який стояв у тій частині святилища, що називалася «Святе» (Євр. 9:2). В Апокаліпсисі золоті світильники символізують сім церков Азії (Об. 1:12).

Є думка, що зовнішній вигляд менори схожий на рослину, що росте на ізраїльських землях. Кажуть, що менора схожа на один із видів шавлії. Запалювати менору належало лише оливковою олією першого віджиму.

П’ятиметрову бронзову менору встановлено біля будівлі Кнесета в Єрусалимі. Вона прикрашена барельєфами, що зображують сцени життя єврейського народу. Скульптура – ​​подарунок Ізраїлю від британського парламенту. На постаменті менори написано: «Менора – це символ світла, віри та надії, який вів єврейський народ протягом чотирьох тисяч років через страждання… У його місії – збереження віри у справедливість…».

Окрім монет юдейського царя Антигона II, стародавні зображення менори є на штукатурці, знайденій при розкопках Верхнього міста Єрусалима, на сонячному годиннику, виявленому в розкопках біля Храмової гори, в гробниці Ясона в Єрусалимі, на рельєфному малюнку, що прикрашає римську арку Тита.

Ліворуч від старовинної монети розміщено герб Ізраїлю (рис. 3).

Герб Ізраїлю – державний символ Ізраїлю, проголошений 10 лютого 1949, а через 9 місяців прийнятий і з’являвся в офіційних документах, на президентському штандарті і приватних будинках. Герб був прийнятий в результаті конкурсу, проведеного в 1948 році, на основі проєкту вихідців з Латвії, братів Гавриїла і Максима Шамірів, який переміг. Окремі елементи були взяті з проектів інших учасників конкурсу

Герб являє собою зображення менори (семисвічника), яка стояла в Єрусалимському храмі і є символом юдаїзму вже майже 3000 років. Семисвічник обрамлений маслиновими гілками, які символізують мир; під основою менори напис івр. ישראל‎ – «Ізраїль». Фон герба завжди синій, тоді як зображення менори і оливкових гілок може бути білого чи золотого кольору.

Вздовж лівого краю знаходиться напис івритом, арабською і англійською мовами: «إسرائيل • ישראל • ISRAEL» (ІЗРАЇЛЬ) (рис. 4).

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал числом «10» на тлі штрихованого квадрата (рис. 5). Ліворуч вздовж краю напис івритом – «אגורות» (АГОРОТ) (рис. 6), праворуч продубльовано англійською мовою «AGOROT» (рис. 7).

У нижній частині монети зазначено рік карбування – «התשס״ו» (за єврейським календарем – 5766 рік, за григоріанським календарем – 2006 рік) (рис. 8).

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Вікіпедія ->

ПРИМІТКА

Монета в 10 агорот стала на Близькому Сході предметом жорстоких дебатів. Багато палестинців, серед яких був покійний лідер ХАМАС Ясір Арафат, вважають, що на реверсі монети зображено карту «Великого Ізраїлю», від Середземного моря до Месопотамії та від Червоного моря до Євфрату. Таким чином, палестинці вважають, які поділяють цю думку, Ізраїль декларує політику, що має на меті відтворення Ізраїлю в межах часів царя Давида, і збирається зайняти територію сучасних держав Йорданії, Сирії, Саудівської Аравії та Іраку. І точно територія палестинської держави, за незалежність якої бореться ХАМАС, буде під ізраїльським контролем, з чим палестинці змиритися не можуть.

Банк Ізраїлю пояснює, що на реверсі монети зображено старовинну монету останнього юдейського царя з династії Хасмонеїв, Маттатія Антигона II, яку було випущено близько 40-37 років до нашої ери під час облоги Єрусалима римлянами. На монеті зображено семисвічник (менора).

Вперше спірне зображення з’явилося 2 травня 1984 року на монеті 100 шекелів (із серії «Новий агорот і шекель»). Під час деномінації 4 вересня 1985 року зображення пейшло на монету в 10 агорот, що відповідає вартості 100 шекелям до деномінізації. Великий Ізраїль – спірна ідея з кількома діаметрально різними варіантами реалізації. Ґрунтується на кордонах Землі Ізраїлю, описаних у Торі. Нині – найзагальніше визначення землі, де розташовується держава Ізраїль разом із Західним берегом річки Йордан. Інші визначення включають територію колишнього британського мандата в Палестині, у межах 1923 чи 1948 років.