Країна: Україна
	Краузе №: KM# 104b
	Рік: 1992
	Матеріал: Папір
	Розмір: 135×70 мм
	Водяний знак: Тризуб

Банкнота 2 гривні надрукована в Канаді фірмою «Canadian Bank Note Company» у 1992 році. Виготовлена на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з однотонними водяними знаками у формі тризуба, розташованими по всій площі банкноти.

Введена в обіг – 2 вересня 1996 року. Початок вилучення з обігу – 15 липня 2003 року. Дата неплатіжності – 1 жовтня 2020 року.

Художники – Василь Лопата та Борис Максимов.

Переважаючий колір обох сторін – коричневий.

АВЕРС

На лицевій стороні банкноти в центрі розташоване графічне зображення Ярослава Мудрого в праву сторону.

Ярослав Мудрий (983/987-1054) – київський князь із династії Рюриковичів, син Володимира Великого. Великий князь київський (1015-1018, 1019-1054), князь ростовський (988-1010) і новгородський (1010-1034). Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054).

Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослав Володимирович було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права – «Руської Правди».

За його правління поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха. Ярослав узгодив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов’янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.

За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий. Помер 20 лютого 1054 року у Вишгороді, та похований у Софійському соборі.

Під зображенням Великого князя київського, праворуч, пояснювальний напис: «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ». З двох сторін Ярослава Мудрого – давньоруський орнамент.

Кругом банкноти – стилізована рамка, в якій переплетені рослинні візерунки з птахами та давньоруський орнамент (рис. 1). У верхній частині рамки по середині, вкладено напис «УКРАЇНА». У нижній частині цієї ж рамки виділене поле з написом номіналу – «ДВІ ГРИВНІ». Тло цього поля заповнено мікротекстом «УКРАЇНА», що утворює ледь помітні цифри «2» з обох сторін напису номіналу (рис. 2). З правої і лівої сторін рамки, по середині, поверх елементу давньоруського орнаменту, вказано номінал цифрою «2». Також номінал цифрою «2» вказано у верхніх кутах в розетках (рис. 3), які доповнюють стилізовану рамку.

З внутрішньої сторони рамка обрамлена лінією, а внизу – мікротекстом «УКРАЇНА» (рис. 4). Внутрішнє тло рамки змінює відтінок від легких кольорів оранжевого з боків до фіолетового і зеленого в центрі.

РЕВЕРС

На зворотній стороні в центрі – гравюрне зображення Собору святої Софії.

Софійський собор – визначна пам’ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011-1018 роках київським князем Ярославом Мудрим і названий на честь Святої Софії. До XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських.

У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія датується 1017 та 1037 роками. Місцем закладення було поле битви на якому роком раніше (1036) військо Русі здолало печенігів.

При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті, проте відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря (з 1638).

Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам’ятка української архітектури та монументального живопису XI-XVIII століть. Об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (1990).

Під зображенням по середині – пояснювальний напис «СОБОР СВЯТОЇ СОФІЇ». З двох сторін собору – давньоруський орнамент, над якими знаходиться серійний номер, а внизу, під орнаментом: з правої сторони – рік випуску банкноти «1992»; з лівої – підпис факсиміле Голови Національного банку України з пояснювальним написом: «ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ» – Вадима Гетьмана.

Все вище описане вкладено у стилізовану рамку, яка вгорі утворює фігури трьох арок. Візерунок рамки – давньоруський орнамент. Поверх верхньої частини рамки, над так званою середньою аркою, стрічка з написом «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ». У нижній частині рамки – номінал написом «ДВІ ГРИВНІ» в оточенні двох елементів давньоруського орнаменту. По чотирьох кутах рамки номінал вказано цифрою «2».

Тло зворотної сторони банкноти утворюють горизонтальні переплетені хвилясті ліній і ромби, які між собою з’єднуються накладанням один на одного (рис. 5). Тільки в нижній внутрішній частині хвилясті ліній з ромбами змінюються на прямі лінії (рис. 6).