Країна: Індія	Матеріал: Нержавіюча сталь
Краузе №: KM# 395	Маса: 4,9 г
Рік: 2015	Діаметр: 25 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 1,54 мм

Монета номіналом 2 рупії 2015 року викарбувана у монетному дворі Калькутти (Індія) (див. примітку нижче). Монета у формі кола. Для її виробництва використано нержавіючу сталь.

Гурт монети – ребристий (рис. 1). По краю на аверсі і реверсі виступає буртик.

Текст на монеті мовою гінді та англійською мовою.

АВЕРС

На лицевій стороні монети у центрі зображено емблему Індії – левова капітель Ашоки (рис. 2).

Емблема Індії – державний символ Індійської Республіки, що є адаптованим зображенням «Левової капітелі», що була встановлена на одній із Колон Ашоки у Сарнатхі.

Імператор Ашока встановив едикт з капітеллю для того, щоб відмітити місце, де Будда Гаутама почав вчити Дхарму і де була заснована велика буддистська санґха (община). Зображення цієї скульптури було проголошено Національною емблемою Індії 26 січня 1950, у день, коли Індія стала республікою.

На емблемі зображені три азійських лева на круглій абаці. Четвертий лев знаходиться позаду і схований з виду. Емблема символізує націю, що «відважна у хоробрості, сильна в тілі, розсудлива у пораді та лякає супротивників». Абака прикрашена чотирма тваринами – символами чотирьох напрямків: лев – півночі, слон – сходу, кінь – півдня і бик – заходу (видимі лише кінь та бик). Абака спирається на розкритий лотос (відсутній на емблемі), що символізує джерело життя. Нижче за абаку розташований девіз, записаний санскритом: सत्यमेव जयते – «лише істина перемагає», це цитата з Мундака-Упанішади, асоційованої з Атхарваведою.

Колона стоїть досі, Левова капітель знаходиться у Музеї Сарнатха, у штаті Уттар-Прадеш, Індія. Капітель заввишки 2,15 метри (7 футів) разом із основою, і є вишуканішою за інші подібні збережені капітелі колон Ашоки із текстами Едиктів Ашоки, які були встановлені у Індії і мають зверху одну тварину; інша пошкоджена група чотирьох левів збереглася у Санчі.

Ліворуч від емблеми Індії, вздовж краю, напис мовою гінді «भारत» (ІНДІЯ) (рис. 3), праворуч – напис продубльовано англійською – «INDIA» (ІНДІЯ) (рис. 4).

РЕВЕРС

На зворотній стороні монети по середині вказано номінал цифрою «2» (рис. 5), над цифрою – символ рупії «₹» (рис. 6), під номіналом – рік карбування монети «2015» (рис. 7).

З лівої і правої сторін номінал в оточенні зображення бутонів і квітки лотоса зі стеблами та листками (рис. 8, рис. 9).

Лотос – багаторічна, красива рослина, відноситься до роду дводольних, єдиний представник свого сімейства. Рослина буває рожевого або жовтого кольору, хоча часто до лотоса відносять червоне, блакитне і біле латаття.

Лотос росте виключно в воді: в мулистих протоках, в дельтах річок, заплавах. Рідше їх можна зустріти високо в горах на висоті 1,5 км. Лотоси є теплолюбними рослинами, тому ростуть не скрізь. Так, жовтий лотос зустрічається в водоймах Ямайки, Гавайських островів, Центральної і Південної Америки. Рожева квітка росте в Японії, на території Азії, Індії, Австралії. А на Таманському півострові розташований водяний сад неймовірної краси – Долина Лотосів. Квіти занесені до Червоної книги.

Квітучий лотос виглядає так: яскраво-зелене листя плаває на поверхні води, а серед нього знаходиться велика квітка (її діаметр 30 см), повернена завжди в сонячну сторону. Лотос має не сильний, але приємний запах. Квітка має жовтий віночок, який оточений пелюстками або ніжно-рожевого, або жовтого відтінку. Біля основи тон пелюсток більш насичений, ніж біля країв. Кореневище довге і товсте. Це обумовлено тим, що рослині необхідно діставати до дна водойми і витягувати звідти поживні речовини. Лотос росте у водоймах до 2,5 м глибиною. Мінімальна глибина води не повинна бути нижче 30 см.

Листя і пелюстки покриті щільним восковим нальотом і під сонячним світлом вони переливаються як перламутр. Вода на них не затримується. Насіння лотоса нагадує горішки. Воно темного кольору і має тверду шкірку з невеликим отвором для зародка.

У Давній Індії лотос виступає як символ творчої сили, як образ утворення світу. У лотосі вбачали символ Всесвіту, відображення землі, що плаває, подібно до квітки на поверхні океану. Розкрита чашечка квітки, розташована посередині, – гора богів Меру.

В упанішадах творцем і хранителем світу стає Вішну. Він – початок, середина і кінець усього світу. Коли Вішну прокидається, з його пупа виростає квітка лотоса, а в ній народжується Брахма, що творить світи. У центрі небесного раю Вішну тече небесний Ганг, палац Вішну оточують п’ять озер із синіми, білими і червоними лотосами, що блищать, як смарагди і сапфіри.

У буддизмі лотос символізує первісні води, духовне розкриття, мудрість і нірвану. Лотос присвячений Будді, «Перлині Лотоса», що з’явився з лотоса у вигляді полум’я. Це образ чистоти і досконалості: виростаючи з мулу, він залишається чистим – так само, як Будда, народжений у світі. Будда вважається серцем лотоса, він сидить на троні, що має вигляд повністю розкритої квітки.

ПРИМІТКА

Монета 2 рупії у 2015 році карбувалася у чотирьох монетних дворах Індії – Калькутти, Гайдарабада, Нойди і Мумбаї. Всі, окрім Калькуттського монетного двора, мають знаки на реверсі монети під роком випуску: ★ – Гайдарабад, ● – Ноїда, ♦ – Мумбай.

Дана монета не має знаків під роком випуску – монетний двір Калькутти.

Монетний двір Індії в Калькутті вперше був заснований у 1757 році і розташовувався в будівлі поряд із Чорною дірою в старому форті, де сьогодні стоїть Головне поштове відділення (Чорна діра Калькутти – підземелля у Форт-Вільям розміром 4,3 м на 5,5 м). Він називався Монетним двором Калькутти і використовувався для виробництва монет із назвою монетного двору Муршідабад.

Другий калькуттський монетний двір був заснований на обладнанні, привезеному в 1790 році з Англії. Монети, випущені цим монетним двором, продовжували носити назву монетного двору Муршідабад.

У березні 1824 року на Странд-роуд було закладено основу третього калькуттського монетного двору, який був відкритий для виробництва з 1 серпня 1829 року. До 1835 року монети, випущені на цьому монетному дворі, продовжували випускатися на ім’я монетного двору Муршідабад.

Цей монетний двір отримав назву «Старий срібний монетний двір». Фундамент для цього монетного двору було закладено в березні 1824 року, а виробництво почалося 1 серпня 1829 року.

Потужність виробництва монет тоді коливалася від 300 000 до 600 000 монет на день. У 1860 році на північ від Срібного монетного двору була побудована прибудова, відома як «Мідний монетний двір», для ексклюзивного виробництва мідних монет.

Срібний і мідний монетні двори працювали та виготовляли монети з бронзи, срібла та золота. Обидва ці монетні двори були добре оснащені пресами для карбування, наданими Boulton and Watt of Soho (Бірмінгем, Англія).

Наприкінці 1930-х років було завершено фундаментні роботи для нового монетного двору в Тараталі, неподалік від Аліпора, що є приміським районом міста Колката (Калькутта). Будівництво мало бути завершено до початку 1942 року. Однак Друга світова війна призупинила все будівництво. Його було завершено на початку 1950-х років.

Монетний двір відкритий міністром фінансів уряду Індії Шрі С. Д. Дешмухом 19 березня 1952 року. З цієї дати на монетному дворі Аліпора (Калькутти) розпочато повну операцію з карбування монет і виготовлення медалей, нагород і значків.