5 філсів 1974 Єменська Арабська Республіка Y# 34

Аверс 5 філсів 1974 Ємен Реверс 5 філсів 1974 Ємен
Країна: Єменська Арабська Республіка Матеріал: Латунь
Краузе №: Y# 34 Маса: 2,75 г
Рік: 1974 Діаметр: 21 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°) Товщина: 1,16 мм

Монета номіналом 5 філсів 1974 року викарбувана у Королівському монетному дворі Великої Британії (Ллантризант). Монета у формі кола. Для її виробництва використано латунь.

Гурт монети – гладкий (рис. 1). По краю монети на аверсі і реверсі виступає буртик.

Текст на монеті арабською мовою.

Тираж – 10 000 000.

АВЕРС

На лицевій стороні монети зображено герб Єменської Арабської Республіки (рис. 2).

Герб Єменської Арабської Республіки

Емблема Єменської Арабської Республіки – це зображення орла, який тримає в своїх пазурах сувій з написом арабською мовою الجمهوريّة العربية اليمنية‎‎‎, що означає «Єменська Арабська Республіка». На грудях у орла щит, на якому зображена Гребля Маріб і гілки кави, що символізують головні символи Ємену:

Марібська Гребля – частина стародавньої іригаційної системи, яка забезпечувала водопостачання до столиці держави Саба – міста Маріб. На той час (VIII ст. до н. е.) це була унікальна споруда, руйнування якої згадується навіть у Корані.

Кавові гілки – Ємен вважається батьківщиною кави, хоча насправді кавове дерево у Ємен прийшло з Ефіопії, але саме з Ємену кавовий напій здійснив свій тріумфальний шлях до арабів, турків, – у країни Старого Світу, далі – в Новий Світ. Саме з єменських плантацій найкращий сорт кави «арабіка» отримав свою назву, а за єменським портом Моха – мока.

По праву і ліву сторону від орла зображені флагштоки з національними прапорами Єменської Арабської Республіки (із зеленою зіркою по середині).

Даний герб використовувався в Північному Ємені у 1974-1990 роках.

РЕВЕРС

На зворотній стороні монети у центрі зображено коло з вказаним номіналом в середині у два рядки: «٥فلوس» (5 ФІЛСІВ) (рис. 3). У верхній частині монети напис: «البنك المركزى اليمنى» (ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ЄМЕНУ) (рис. 4).

У нижній частині монети, між двома лініями, які тягнуться від кола, вказано рік карбування за григоріанським і мусульманським календарями індо-арабськими цифрами – «١٣٩٤ – ١٩٧٤» (1974 – 1394) (рис. 5).

Мусульманський (ісламський) календар – місячний календар, що застосовується в ісламі для визначення дат релігійних свят, а також, як офіційний календар у Саудівський Аравії, країнах Перської затоки та деяких інших мусульманських країнах. Літочислення ведеться від Хіджри (16 липня 622) – дати переселення пророка Мухаммада та перших мусульман з Мекки до Медини. Тому у мусульманських країнах календар називають календарем Хіджри. Епоха до початку літочислення називається джахілія – епоха невідання.

Мусульманський календар побудовано винятково на зміні фаз Місяця. За традицією, першим днем нового місяця вважався перший день після молодика, коли незабаром після заходу сонця на небі можна було побачити серп місяця. Причому засвідчити появу місяця мали двоє поважних мусульман. Через це початок нового місяця, а також і релігійні свята могли не збігатися в різних ісламських країнах, оскільки через різницю в часі між заходом сонця на різних географічних широтах, умови видимості молодого місяца також можуть бути різними.

Один рік складається з 12 місяців і налічує 354 або 355 днів. На відміну від низки інших місячних календарів (наприклад вавилонського), додатковий тринадцятий місяць для узгодження місячного календаря з сонячним циклом не вводиться, оскільки вважається, що це заборонено Кораном. Таким чином початок року та дні мусульманських релігійних свят поступово зсуваються за сезонами і можуть припадати на різні пори року.

Доба у мусульманському календарі розпочинається із заходом сонця (а не опівночі).

Мусульманський рік на 10 або 11 днів коротший року за григоріанським календарем.

2008 григоріанський рік починається майже одночасно з 1429 мусульманським роком, а 20840-й рік стане спільним для обох календарних систем.

Вікіпедія ->

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *