Країна: Ізраїль	Матеріал: Сталь з нікелевим покриттям
Краузе №: KM# 433	Маса: 5,7 г
Рік: 2008	Діаметр: 21,6 м
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 2,3 мм

Монета номіналом 2 нових шекеля 2008 року карбувалася у Королівському монетному дворі Нідерландів, який знаходиться у місті Утрехт. Монета у формі кола, для виробництва використано сталь з нікелевим покриттям.

Гурт монети – частково ребристий (чотири сегменти ребристі і чотири гладкі сегменти)​ (рис. 1). По краю монети на аверсі і реверсі виступає буртик.

Текст на монеті мовою іврит, арабською, англійською.

Монета відноситься до серії «Агорот та Новий Шекель» (з 1985 року), яка введена в обіг 9 грудня 2007 року.

Дизайнер монети: аверс і реверс – Рубен Нутельс. Гравюра – Тідхар Даган. Арабське письмо – Шмуель Авіезер.

Тираж – 22 700 000.

АВЕРС

Лицеву сторону монети розроблено за мотивом стародавніх Юдейських монет епохи Йоханана Гіркана I (127-104 рр. до н. е.), на яких зображено пару рогів достатку, наповнених фруктами та зерном, із гранатом між ними.

Йоханан Гіркан І – юдейський цар з династії Хасмонеїв з 134 по 104 р. до н. е.. Був третім сином Симона Хасмонея та племінник Юди Маккавея. Йоханан Гіркан слідував за своїм батьком як правитель (етнарх) Юдеї та первосвященик. 108 року до н. е він завоював Сихем, храм самаритян на горі Гарізім, та грецькі поселення у Самарії, та руйнує їх фортеці на завойованих землях. Для забезпечення сили династії, завойовані землі Ідумеї були підкорені і насильно навернені в юдаїзм.

Селевкідський правитель Антіох VII після річної облоги Єрусалиму встановив свою владу над Юдеєю, змусивши єврейського первосвященика Йоханана Гіркана І сплачувати данину.

Згідно з книгою Маккавеїв 1.13, первосвященик Симон Хасмоней у 143 р. отримав листа від Деметрія II (царя Сирії (146-139 до н.е., 129-126 до н.е.) з династії Селевкідів), який шукав у євреїв підтримки в кривавих чварах, які відбувалися при дворі Селевкідів і які послаблювали царство. Послання містило пропозицію про самоврядування Юдеї та податкові пільги. Нестабільність при дворі Селевкідів продовжилася за Антіохи VII (138-129 р.р. до н.е.), і прорив у карбуванні єврейських монет стався саме в момент отримання Симоном листа від Антіоха, в якому останній дозволив карбувати власні монети. У посланні 139 р. до н.е., адресованому Симону, первосвященику та етнарху євреїв, було написано «… і я дозволяю тобі робити власні монети, монети у твоїй країні».

Право карбувати монети не було використано під час правління самого Симона. Ним скористався його син, Йоханан Гіркан І. Протягом свого правління Йоханан Гіркан І випускав декілька типів монет. У перші роки випускалась бронзова прута із зображенням лілії та якоря.

Відповідно до «Юдейських старожитностей» Гіркан I та Антіох VII співпрацювали в кількох різних областях і навіть уклали договір. Йосип Флавій вказує, що Йоханан Гіркан був першим євреєм, який створив армію з найманців. Він підписав договір з Антіохом, привів його до міста і щедро забезпечив його армію («Юдейські давнини» 13-8-4). Варто зауважити, що фраза «привів його до міста» (Єрусалим) має на увазі, що Єрусалим був оточений стінами.

Це була саме та можливість, на яку чекав Гіркан, і, нагадавши про укладений договір, він запросив дозвіл карбувати власні монети. На новій монеті, викарбуваній Гірканом, була грецька літера «Альфа» – перша літера імені Антіоха. Інші елементи, зображені на монеті, серед яких напис давньоєврейською, плід граната та інше, свідчать про практично повну політичну незалежність єврейського правителя Юдеї Гіркана.

Таким чином, період війни об’єднаних сил Антіоха та Гіркана проти парфян було підходящим для закінчення випуску монет з лілеєю та якорем, загальних для Гіркана та Антіоха, та почати карбування нових власних монет Гірканом. Серед таких монет є щонайменше три різні типи з літерою альфа.

Особливо цікавим є збіг, що два первосвященики на ім’я Йоханан спочатку карбували монети зі своїм ім’ям. На одному боці напівпрути, яку карбував Гіркан, зображено лілію і вздовж неї грецька літера альфа. На іншому боці монети – пальмова гілка та єврейський напис по вертикалі «першосвященик Йоханан глава правитель євреїв».

Існує інший тип бронзових монет із грецькою літерою альфа. З одного боку зображено два роги достатку, з іншого – шолом. Шолом може символізувати військову діяльність армії Гіркана, який об’єднав сили з армією Антіоха у війні проти парфян. Слід зазначити, що Антіох VII карбував схожі монети в Ашкелоні (Ascalon).

На монетах Гіркана третього типу на одній стороні зображено два роги достатку, а на іншій – єврейський напис «першосвященик Єхоханан і спільнота євреїв», над яким зображена буква альфа. Згідно з деякими дослідниками два роги достатку є результатом впливу раннього періоду Селевкідів. Схожі монети з рогами достатку карбувалися в Газі 143-142 р.р. до н.е. за часів Деметрія II (146-138 р.р. до н.е.). Цей тип підтверджує, що Хасмонеї карбували монети на кшталт монет Селевкідів, які мали тоді широке звернення. Між рогами достатку зображено плід граната, який часто використовувався як єврейський символ. З іншого боку монети зображено букву альфа, що є початковою імені Антиоха.

Четвертий тип монети Гіркан почав карбувати після смерті Антіоха VII 129 р. до н.е.. Він припинив зображати букву альфа над єврейським написом на монетах. Напис «першосвященик Єхоханан і спільнота євреїв залишився. Ця ситуація свідчить про повну незалежність. Відповідно до Йосипа Флавія в «Юдейських старовинах» завоювання Гіркана з метою розширення царства почалися відразу після смерті Антіоха. З урахуванням такої позиції Гіркана та його незалежності від правителя-Селевкіда Деметрія II монети з літерою альфа можуть бути датовані 130 до н.е., а монети без цієї літери – 129 р. до н.е., коли Гіркан почав завоювання Ізраїлю, або через рік – 128 р. до н.е..

Невелика частина монет Гіркана з написом «глава спільноти євреїв» схоже, була викарбувана одночасно з монетами без альфи. «Голова спільноти євреїв» могло означати главу єврейської громади, етнарха, – титул, який Гіркан, ймовірно, успадкував від свого батька або ж що «Спільнота євреїв» була структурою, яку очолює первосвященик. Враховуючи новий тип монет, які карбував Гіркан I, його політичний статус покращився, оскільки на нових монетах немає знаків правителів-селівкидів. Таким чином, цей маркер можна використовувати для вказівки повної політичної незалежності, яка настала за нього і продовжилася на його спадкоємців після смерті 104 р. до н. е..

На даній монеті зображення пари рогів достатку, наповнених фруктами та зерном, із гранатом між ними (рис. 2) розміщено в центрі. У верхній частині монети зображено герб Ізраїлю (рис. 3), від якого праворуч і ліворуч вздовж краю монети знаходяться перли (крапки, по 17 з обох сторін) (рис. 4).

Герб Ізраїлю – державний символ Ізраїлю, проголошений 10 лютого 1949, а через 9 місяців прийнятий і з’являвся в офіційних документах, на президентському штандарті і приватних будинках. Герб був прийнятий в результаті конкурсу, проведеного в 1948 році, на основі проєкту вихідців з Латвії, братів Гавриїла і Максима Шамірів, який переміг. Окремі елементи були взяті з проектів інших учасників конкурсу

Герб являє собою зображення менори (семисвічника), яка стояла в Єрусалимському храмі і є символом юдаїзму вже майже 3000 років. Семисвічник обрамлений маслиновими гілками, які символізують мир; під основою менори напис івр. ישראל‎ – «Ізраїль». Фон герба завжди синій, тоді як зображення менори і оливкових гілок може бути білого чи золотого кольору.

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал числовим позначенням «2», нижче у два рядки напис івритом «חדשים שקלים» (НОВИХ ШЕКЕЛЯ) (рис. 5). Вздовж нижнього краю – напис англійською і арабською мовами «NEW SHEQEL • ٢ شيقل جديد» (НОВИЙ ШЕКЕЛЬ • 2 НОВИХ ШЕКЕЛЯ) (рис. 6). У верхній половині монети вздовж краю – напис арабською, англійською і мовою іврит: «إسرائيل • ISRAEL • התשס׳׳ח • ישראל» (ІЗРАЇЛЬ • ІЗРАЇЛЬ• ІЗРАЇЛЬ • 5768) (рис. 7). Рік вказано за єврейським календарем – 5768 рік, за григоріанським – 2008 рік.

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Вікіпедія ->