Ізраїль 1 новий шекель 2011 Ізраїль KM# 160a

Аверс 1 новий шекель 2011 Ізраїль Реверс 1 новий шекель 2011 Ізраїль
Країна: Ізраїль Матеріал: Cталь з нікелевим покриттям
Краузе №: KM# 160a Маса: 3,5 г
Рік: 2011 Діаметр: 18 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°) Товщина: 2,1 мм

Монета номіналом 1 новий шекель 2011 року карбувалася у Монетному дворі Фінляндії і Норвезькому монетному дворі. Монета у формі кола, для виробництва використано сталь з нікелевим покриттям.

Гурт монети – гладкий (рис. 1). По краю монети: на аверсі буртик утворює всередині квадрат з хвилястими сторонами та закругленими кутами; на реверсі виступає тонкий буртик.

Текст на монеті мовою іврит, арабською, англійською.

Монета відноситься до серії «Агорот та Новий Шекель» (з 1985 року), яка введена в обіг 4 вересня 1985 року.

Дизайнер монети: аверсу – Віктор Хаустер; реверсу – Габі Нойман.

Тираж – 19 000 000.

АВЕРС

Лицеву сторону монети розроблено за мотивом стародавніх Юдейських монет перського періоду (VI-IV століття до н. е.), на яких зображено квітку лілію і напис арамейською мовою (староєврейською) «» (івр. יהד, укр. ЕХУД), так називали перси територію Юдеї.

Срібний обол середини IV ст.

В 597 році до нашої ери вавилонський цар Навуходоносор осадив і захопив Єрусалим. Першого разу він зажадав контрибуцію, а заразом відвіз із собою юдейського царя. Але через 10 років відбулося повстання, яке було жорстоко придушене. Храм був зруйнований, а тисячі людей, були відведені на поселення у Вавилон. Так почалося вавилонське поневолення евреїв.

Продовжувалося воно близько 50 років. Весь цей час євреї мріяли про повернення на батьківщину і відновлення Храму. Зрештою, випала така можливість. На арені з’явилася нова наддержава –  Персія. Перський цар Кір завоював Вавилон і дозволив євреям повернутися. Звісно, ​​і мови не було про відтворення Юдейського царства. Дозвіл було дано лише на поселення в Єрусалимі та відновленні Храму. Вся ця територія продовжувала залишатися частиною величезної Перської імперії.

В Єрусалимі євреї почали карбувати монети. Це були перші монети, викарбувані юдеями. Датуються вони серединою IV ст. до н. е. (деякі вказують дату – 350 рік до н. е.) . На срібних монетах обол зображено лілію, символ чистоти і вважається найвишуканішою серед квітів. За словами пророка Осії, лілія стала квітковим символом Ізраїлю: «Я буду як роса для Ізраїлю; він розквітне, як лілея» (Осія 14:6). Мотив лілії, мабуть, випливає з малюнка, що прикрашав столиці двох головних колон, що стояли перед храмом – Яхін та Вооз. Лілія стала популярним мотивом у єврейському мистецтві періоду Другого Храму, а також з’являється на монетах, випущених в Єрусалимі у другому та першому століттях до нашої ери при Антіоху VII, Іоанні Гіркані I та Олександрі Янаї.

На деяких срібних монетах цього періоду є напис арамейською мовою (староєврейською) «Ехуд». Так називали перси територію Юдеї.

На даній монеті зображення лілії (рис. 2) розміщено в центрі зі зміщенням праворуч, а напис «ЕХУД» (рис. 3) – у нижній лівій частині.

Лілія біла на півночі Ізраїлю, в районі річки Келах. Фото Цахі Авнор

Лілія – уособленням чистоти і невинності серед багатьох культур і народів. Налічується понад 100 видів лілій, розповсюджених переважно в Північній півкулі у Євразії – здебільшого в лісах, подеколи горах, рідше в долинах.

Лілії – багаторічні цибулинні трави. Стебло є безпосереднім продовженням цибулини, вкрите листям – з листками, які локалізуються в нижній частині. Квітки двостатеві, складаються з 6 пелюсток, зібраних у китиці, іноді одиночних.

Лілія біла – ​​образ Землі Обітованої. Земля, що тече молоком і медом, була також землею лілій. Ця рослина рідкісна в Ізраїлі, місця його цвітіння знаходяться на півночі країни – в районі гори Кармель, в заповіднику гори Мерон і в районі струмка Кзив.

Ця рідкісна квітка вплинула на мистецтво епохи Другого храму. Зображення лілії з’являється на монетах VI століття до нашої ери, а також на світильниках при вході в похоронні печери. На думку істориків, лілія вплинула і дизайн зірки Давида. На храмовому світильнику під кожною свічкою було зображення квітки – лілії, і при погляді зверху їх пелюстки утворювали шестикутну зірку.

У посушливому середземноморському кліматі росте особливий вид білих лілій – піщана. Вони не бояться ні довгої відсутності вологи, ні неродючого ґрунту. Ці невибагливі квіти можуть рости прямо на піску і скелях, надаючи красу найнепривабливішим місцям.

З правої сторони монети зображено герб Ізраїлю, а під ним викарбовано невелике коло (див. примітку нижче) (рис. 4).

Герб Ізраїлю – державний символ Ізраїлю, проголошений 10 лютого 1949, а через 9 місяців прийнятий і з’являвся в офіційних документах, на президентському штандарті і приватних будинках. Герб був прийнятий в результаті конкурсу, проведеного в 1948 році, на основі проєкту вихідців з Латвії, братів Гавриїла і Максима Шамірів, який переміг. Окремі елементи були взяті з проектів інших учасників конкурсу

Герб являє собою зображення менори (семисвічника), яка стояла в Єрусалимському храмі і є символом юдаїзму вже майже 3000 років. Семисвічник обрамлений маслиновими гілками, які символізують мир; під основою менори напис івр. ישראל‎ – «Ізраїль». Фон герба завжди синій, тоді як зображення менори і оливкових гілок може бути білого чи золотого кольору.

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал числовим позначенням «1», нижче у два рядки напис івритом «שקל חדש» (НОВИЙ ШЕКЕЛЬ) (рис. 5). Вздовж нижнього краю – напис англійською «NEW SHEQEL» (НОВИЙ ШЕКЕЛЬ) (рис. 6).

Вздовж лівого краю напис «ІЗРАЇЛЬ» на арабській і англійський мовах «إسرائيل • ISRAEL» (рис. 7), вздовж правого краю – назва країни і рік карбування монети на мові іврит «ישראל • התשע”א» (ІЗРАЇЛЬ • 5771) (рис. 8). Рік вказано за єврейським календарем – 5771 рік, за григоріанським – 2011 рік.

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

ПРИМІТКА

В період 1985-1993 роки монета 1 новий шекель випускався зі сплаву мідь і нікелю. В 1994 році ця монета була випущена з використанням легованої сталі. Вага монети зменшилась з 4 г до 3,5 г. Щоб відрізнити ці різновиди монет, починаючи з 1994 року на аверсі, під гербом держави, викарбовано крапку (невеличке коло).​

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *