Країна: Ізраїль	Матеріал: Алюмінієва бронза
Краузе №: KM# 157	Маса: 3 г
Рік: 1991	Діаметр: 19,5 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 1,3 мм

Монета номіналом 5 агорот 1991 року викарбувана у Єрусалимському монетному дворі (Ізраїль) у формі кола. Для виробництва монети використано сплав міді, алюмінію і нікелю (алюмінієва бронза – Cu₉₂Al₆Ni₂).

Гурт монети – гладкий (рис. 1). По краю монети на аверсі і реверсі виступає буртик.

Мова тексту на монеті – іврит, арабська, англійська.

Монета відноситься до серії «Агорот» та « Новий Шекель» (з 1985 року, в останнє номінал 5 агорот карбувався 2007 року), яка введена в обіг 4 вересня 1985 року. Дата неплатіжності – 1 січня 2008 року.

Дизайнер монети – Габі Нойман.

Тираж – 4 464 000.

АВЕРС

На лицевій стороні монети, зі зміщенням праворуч вверх, зображено копію монети четвертого року війни євреїв проти Римської імперії (66-70 років) із зображенням лулави між двома етрогами (рис. 2).

Перша монета Єврейського повстання була випущена євреями після того, як зелоти (соціально-політична та релігійна течія в Юдеї) захопили Єрусалим і Єврейський храм у римлян у 66 році нашої ери на початку Першого єврейського повстання. Єврейські лідери повстання карбували власні монети, щоб підкреслити свою щойно отриману незалежність від Риму.

У перший рік повстання (66-67 рр. н. е.) євреї карбували лише срібні монети, зі срібного сховища храму. Протягом другого (67-68 рр. н. е.) і третього (68-69 рр. н. е.) років Повстання були випущені бронзові монети – прута, із зображенням амфори і з датою та написом на івриті «ציון חרות» (Свобода Сіону).

На четвертий рік повстання (69-70 рр. н. е.) було викарбувано три великі розміри бронзових монет, можливо, тому, що запаси храмового срібла зменшувалися. Нумізмати вважають, що ці монети складали частки шекеля. Менша з цих монет має зображення чаші на одній стороні, а на зворотній – символи єврейського свята врожаю Сукот – лулавом (пальмова гілка разом з 2-ма гілками мирта (адас) і 3-ма гілками верби (арава) утворюючи одну зв’язку) і етрогом (жовтий цитрон або цитрусовий мед), а також дата «ארבע שנת» (РІК ЧЕТВЕРТИЙ) й напис «Для викуплення Сіону». Цю монету зазвичай називають «восьмою», ймовірно, це восьма частина шекеля (1/8 шекеля).

Ліворуч від старовинної монети розміщено герб Ізраїлю (рис. 3).

Герб Ізраїлю – державний символ Ізраїлю, проголошений 10 лютого 1949, а через 9 місяців прийнятий і з’являвся в офіційних документах, на президентському штандарті і приватних будинках. Герб був прийнятий в результаті конкурсу, проведеного в 1948 році, на основі проєкту вихідців з Латвії, братів Гавриїла і Максима Шамірів, який переміг. Окремі елементи були взяті з проектів інших учасників конкурсу.

Герб являє собою зображення менори (семисвічника), яка стояла в Єрусалимському храмі і є символом юдаїзму вже майже 3000 років. Семисвічник обрамлений маслиновими гілками, які символізують мир; під основою менори напис івр. ישראל‎ – «Ізраїль». Фон герба завжди синій, тоді як зображення менори і оливкових гілок може бути білого чи золотого кольору.

Вздовж нижнього краю знаходиться напис івритом, арабською і англійською мовами: «إسرائيل • ישראל • ISRAEL» (ІЗРАЇЛЬ)(ІЗРАЇЛЬ) (рис. 4).

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал числом «5» на тлі штрихованого квадрата. Ліворуч вздовж краю напис івритом – «אגורות» (АГОРОТ) (рис. 5), праворуч продубльовано англійською мовою «AGOROT» (рис. 6).

У нижній частині монети зазначено рік карбування – «התשנ״א» (за єврейським календарем – 5751 рік, за григоріанським календарем – 1991 рік) (рис. 7).

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Вікіпедія ->