Країна: Ізраїль	Матеріал: Мідно-нікелевий сплав
Краузе №: KM# 108	Маса: 2,1 г
Рік: 1980	Діаметр: 16 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 1,38 мм

Монета номіналом 10 нових агорот 1980 року викарбувана у Королівському канадському монетному дворі Вінніпега (Канада) у формі кола. Для виробництва монети використано сплав міді і нікелю (мельхіор (двоскладниковий) або купронікель – Cu₉₂Ni₈).

Гурт монети – ребристий (рис. 1). По краю монети: на аверсі виступає буртик; на реверсі буртик утворює всередині квадрат з хвилястими сторонами та закругленими кутами.

Мова тексту на монеті – іврит, арабська, англійська.

Монета відноситься до серії «Нова Агора» та «Шекель» (1980-1985 роки), яка введена в обіг 24 лютого 1980 року. Виведено з обігу – 28 лютого 1985 року.

Тираж – 167 932 000.

АВЕРС

Лицеву сторону монети розроблено за мотивом стародавньої монети викарбуваної під час війни євреїв проти Римської імперії (66-70 років), на якій було зображено три квітучих граната.

Перша монета Єврейського повстання була випущена євреями після того, як зелоти (соціально-політична та релігійна течія в Юдеї) захопили Єрусалим і Єврейський храм у римлян у 66 році нашої ери на початку Першого єврейського повстання. Єврейські лідери повстання карбували власні монети, щоб підкреслити свою щойно отриману незалежність від Риму.

У перший рік повстання (66-67 рр. н. е.) євреї карбували лише срібні монети, зі срібного сховища храму. Ці монети замінили тирійський шекель , який раніше використовувався для сплати храмового податку . Щойно відкарбовані срібні монети включали шекелі, півшекелі та чверть шекелів, на кожній із яких вказувався рік карбування та номінал. Це перші справді єврейські срібні монети, на аверсі яких зображена чаша з вказаним роком повстання над нею, і оточена давньоєврейським написом «Шекель Ізраїлю». На реверсі зображено три квітучих граната, з написом «Єрусалим Святий».

Протягом другого (67-68 рр. н. е.) і третього (68-69 рр. н. е.) років Повстання були випущені бронзові монети – прута, із зображенням амфори і з датою та написом на івриті «ציון חרות» (Свобода Сіону).

На четвертий рік повстання (69-70 рр. н. е.) було викарбувано три великі розміри бронзових монет, можливо, тому, що запаси храмового срібла зменшувалися. Нумізмати вважають, що ці монети складали частки шекеля. Менша з цих монет також має зображення чаші разом із символами єврейського свята врожаю Суккот , лулавом і етрогом, а також дата й напис «Для викуплення Сіону». Цю монету зазвичай називають «восьмою», ймовірно, це восьма частина шекеля.

Існує загальна згода науковців, що на монетах, випущених юдейським урядом під час повстання, використовується архаїчне єврейське письмо та єврейські символи, зокрема бруньки граната, лулави , етроги та фрази, зокрема «шекель Ізраїлю» та «Свобода Сіону», як політичні заяви, спрямовані на згуртування підтримки незалежності.

На даній монеті зображено також три квітучі гранати, які розміщено зі зміщенням від центру праворуч вверх (рис. 2).

Гранат вважається одним з найбільш корисних і смачних фруктів в багатьох країнах. Ця рослина культивується в садах як плодове дерево, яке приносить багатий урожай цінних плодів.

Гранатове дерево виростає до 7 метрів заввишки й доживає до 20 років. На всіх територіях популяції гранатів є відстань між деревами від одного метра, оскільки дерево потребує великої кількості світла, а за нестачі світла припиняється цвітіння.

На одному гранатовому дереві протягом урожайного сезону виростає до 200 гранатових плодів масою до 0,5 кг кожен. Зверху плоди покриті шкіркою, товщина якої становить до 3 мм. Під шкіркою червоного забарвлення, насиченою дубильними речовинами, міститься велика кількість зернинок.

Завдяки великим, привабливим квіткам червоного, рожевого, кремового, жовтого і білого відтінку цінується як декоративна культура. Використовується для створення живоплотів і бонсаї.

Гранат – одна із семи рослин, яка традиційно вважається символом Ізраїлю. По Торі Гранат належить до семи видів рослин, які є символом родючості Ізраїлю. Вважається, що гранат містить 613 зернят, таку ж кількість заповідей у Торі.

Гранат є дуже популярним фруктом в Ізраїлі, особливо в період єврейського нового року (Рош ХаШана), адже саме в цей період дозрівають плоди гранату.

Ліворуч під суцвіттям гранату знаходиться герб Ізраїлю (рис. 3).

Герб Ізраїлю – державний символ Ізраїлю, проголошений 10 лютого 1949, а через 9 місяців прийнятий і з’являвся в офіційних документах, на президентському штандарті і приватних будинках. Герб був прийнятий в результаті конкурсу, проведеного в 1948 році, на основі проєкту вихідців з Латвії, братів Гавриїла і Максима Шамірів, який переміг. Окремі елементи були взяті з проектів інших учасників конкурсу

Герб являє собою зображення менори (семисвічника), яка стояла в Єрусалимському храмі і є символом юдаїзму вже майже 3000 років. Семисвічник обрамлений маслиновими гілками, які символізують мир; під основою менори напис івр. ישראל‎ – «Ізраїль». Фон герба завжди синій, тоді як зображення менори і оливкових гілок може бути білого чи золотого кольору.

Вздовж верхнього лівого краю монети знаходиться напис івритом «ישראל» (ІЗРАЇЛЬ) (рис. 4), а вздовж нижнього правого напис продубльовано англійською (рис. 5) і арабською (рис. 6) мовами – «ISRAEL اسرائيل» (ІЗРАЇЛЬ).

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал у три рядки арабським числом і написом мовою іврит – «10 אגורות חדשות» (10 НОВИХ АГОРОТ) (рис. 7); нижче зазначено рік карбування монети – «תש׳׳ם» (за єврейським календарем – 5740 рік, за григоріанським календарем – 1980 рік) (рис. 8).

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Вікіпедія ->