Країна: Ізраїль	Матеріал: Алюміній-магній
Краузе №: KM# 24	Маса: 1,03 г
Рік: 1970	Діаметр: 20 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 1,55 мм

Монета номіналом 1 агора 1970 року викарбувана у монетному дворі Єрусалиму (Ізраїль) у формі кола з хвилеподібним краєм (гребінцем з 12-ма хвильками). Для виробництва монети використано сплав алюмінію і магнію (Al₉₇Mg₃).

Гурт монети – гладкий, хвилеподібний з 12-ма хвильками (рис. 1). По краю монети: на аверсі виступає буртик, що утворює трапецієподібну рамку з викривленими сторонами та закругленими кутами; на реверсі буртик утворює всередині квадрат з хвилястими сторонами та закругленими кутами.

Мова тексту на монеті – іврит, арабська.

Монета відноситься до серії «Агора» та «Фунти» (1960-1980 років), яка в обігу з 12 травня 1960 року. Виведено з обігу – 22 лютого 1980 року.

Дизайнери монети: лицевої сторони – Герд Ротшильд і Зеєв Ліппман, зворотної – брати Габріель і Максим Шаміри.

Тираж – 17 748 000.

АВЕРС

Лицеву сторону монети розроблено за мотивом монети царя Юдеї Ірода Агріппи I (37-44 рр. н. е.), на якій на реверсі було зображено три колоски ячменю.

Ірод Агріппа I царював в Юдеї у першій половині I столітті. Його правління було не довгим, всього 7 років (37-44 роках). Проте за цей період встиг випустити власні монети – прута.

Його монети здебільшого були римського типу, з портретом римського імператора Клавдія на аверсі. Агріппа також карбував монети із власним зображенням на аверсі, що раніше було привілеєм лише імператора та членів його родини. Монети цих типів переважно карбувалися для неєврейських областей його великого царства.

Для єврейського населення Агріппа карбував бронзові прути з єврейською символікою. Ці монети відрізнялися новим дизайном, але повністю відповідали іудейським законам та традиціям.

Зокрема Агріппа I зробив масовий випуск прута з датуванням «шостий рік» (42 рік), на аверсі якого зображено царський балдахін у вигляді парасольки з бахромою і грецьким написом: «ΆΓΡΙΠΆ BACIΛEWC» («ЦАР АГРІППА»), а на реверсі – три ячмінні колоски між двома листками і роком карбування. Ці монети карбувалися в Єрусалимі.

Загалом монети Агріппи I карбувалися на 4-х монетних дворах: у Баніасі, з 41 року – у Тверії; монета із зображенням 3-х колосків карбувалась в Єрусалимі; монети 7-8 років царювання Агріппи (з його портретом) карбувалися в Кесарії.

На даній монеті три колоски ячменю (рис. 2) розміщено в центрі зі зміщенням праворуч вверх.

Ячмінь – рід рослин родини злакових, найбільш скоростигла зернова культура. Вегетаційній період – 90-110 днів. Після сівби сходи з’являються за 6-9 днів. Через 12-15 днів після сходив починається кущіння, а через 30-40 днів – стеблування.

Ячмінь належить до найдавніших культурних рослин. Як і пшеницю, окультурений в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше 10 000 років тому. Дикий ячмінь (Hordeum vulgare) виростає на широкому просторі від острова Крит і Північної Африки на заході до Тибетських гір на сході. У Палестині його вживали в їжу не пізніше, ніж 17 000 років тому. Найдавніші зразки культурного ячменю знайдені в Сирії і відносяться до однієї з найдавніших неолітичних культур докерамічного періоду. Він знайдений також у найдревніших єгипетських гробницях і в залишках озерних пальових будівель (тобто, у кам’яному та бронзовому періодах).

З ячменю виробляють перлову (очишене від висівок) й ячневу (подрібнене зерно без висівок) крупи, з яких варять відповідні перлову й ячну каші. Також ячмінь використовують як корм для тварин, для виготовлення борошна, а також як сировину для пивоварної промисловості.

Ячмінь був одним з цінних продуктів для ізраїльтян в давнину. Єврейська назва ячменю споріднена зі словом «волосся» (сеа́р) і влучно вказує на довгі тоненькі волоски (остюки), що утворюють характерні вусики на колосках ячменю. Це дуже стійка рослина, яка ліпше витримує засуху і легше пристосовується до різних кліматичних умов, ніж інші зернові культури. Зріла рослина сягає близько 1 м заввишки і має трохи ширше листя, ніж пшениця.

Жнива ячменю відіграли важливу роль у подіях, описаних в книзі Рут. В Ізраїлі ячмінь сіяли в місяці бул (жовтень – листопад), після того як починались ранні дощі і землю можна було орати. Ячмінь дозріває швидше за пшеницю. Його жнива починалися в нісані (березень – квітень) у гарячій долині Йордану, продовжувались на вищих територіях з помірнішим кліматом і закінчувалися в місяці зів (квітень – травень) на плоскогір’ях, що лежать на Схід від Йордану. Таким чином жнива ячменю позначали конкретний період року; починалися вони приблизно тоді, коли ізраїльтяни святкували Пасху, оскільки 16 нісана священик коливав сніп перших плодів ячменю.

Під зображенням ячмінних колосків розміщено напис на івриті «ישראל» (ІЗРАЇЛЬ) (рис. 3), ліворуч від колосків напис продубльовано арабською мовою «اسرائيل» (ІЗРАЇЛЬ) (рис. 4).

РЕВЕРС

На зворотній стороні у центрі монети вказано номінал у два рядки арабською цифрою і написом мовою іврит – «1 אגורה» (1 АГОРА); нижче зазначено рік карбування монети – «תש׳׳ל» (за єврейським календарем – 5730 рік, за григоріанським календарем – 1970 рік) (рис. 5).

Єврейський календар – традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших – 30 днів, а в році було 12 місяців. Новий рік починається у вересні.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Вікіпедія ->