Країна: Хорватія
	Краузе №: KM# 16
	Рік: 1991
	Матеріал: Папір
	Розмір: 105х55 мм
	Водяний знак: Хвилястий візерунок

На аверсі банкноти, в центральній її частині, зображено портрет Руджера Йосипа Бошковича (1711-1787) – хорватського математика, астронома, геодезиста, фізика, філософа і поета; який виконав низку астрономічних спостережень і досліджень, вивчав фігуру Землі, розробив математичну теорію телескопа, розв’язав деякі проблеми з сферичної тригонометрії, створив своєрідну теорію атомістики (в ній усі властивості матерії пояснювались дією єдиної сили, якою наділені атоми), а в своїй головній праці «Теорія натуральної філософії, приведена до єдиного закону сил, що існують в природі» (1758) Бошкович виклав основні положення розробленої ним концепції динамічного атомізму, вважаючи, що найменші частинки матерії є центрами прикладення фізичних сил, що нерозривно пов’язані з ними і підкоряються певному універсальному закону. Портрет з правої сторони супроводжується пояснювальним написом у три рядки: «RUÐER BOŠKOVIĆ 1711-1787» (РУДЖЕР БОШКОВИЧ 1711-1787). Праворуч від нього зображено роботу з геодезії, якій Бошкович приділяв велике значення у своїх дослідженнях практичному додатку до своїх знань і підсумком його діяльності з вимірювання форми та розмірів Землі стало створення нової дисципліни – геодезії, для якої застосовуючи астрономічні методи, він виміряв довжину одного градуса по меридіану і показав, що форма Землі відмінна від еліпсоїда обертання (він запропонував термін геоїд, який використовується досі). Номінал банкноти вказано написом поверх портрета (у два рядки): «JEDAN HRVATSKI DINAR» (ОДИН ХОРВАТСЬКИЙ ДИНАР), рядом, праворуч, цифра «1». Також цифрою «1» номінал вказано у верхньому лівому куті банкноти. Вздовж лівої сторони вертикальний напис: «REPUBLIKA HRVATSKA» (РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ). В нижній лівій частині підпис факсиміле міністра фінансів Хорватії Маріяна Ханжековича (25 липня 1990 – 17 липня 1991), з написом нижче: «MINISTAR FINANCIJA». У верхньому правому куті зображено герб Хорватії – щит, на якому у формі шахівниці розташовано 25 червоних і білих квадратів, облямованих червоною лінією. Зверху щит прикрашає стилізована корона, що складається з п’яти ланок у вигляді (зліва направо) старого історичного герба Хорватії, Республіки Дубровник, Далмації, Істрії і Славонії; герб відомий з часів незалежного Хорватського королівства (XI століття). Серійний номер вказано у верхній частині над зображенням роботи Бошковича з геодезії.

На реверсі банкноти, на тлі візерункового орнаменту, зображено Загребський собор (повна назва Собор Внебовзяття Діви Марії і святих Степана та Владислава) – католицький собор у столиці Хорватії місті Загребі; кафедральний собор Загребської архідієцезії-митрополії, катедра примаса Хорватії; один із символів Загреба і Хорватії від XIX століття, духовний осередок міста і країни; є яскравим взірцем неоготики — монументальна, водночас витончена споруда, що тягнеться вгору, виконана в традиційних сіро-бежевих тонах; будівництво розпочалося в 1093 році, і відбувалося в перехідному романсько-готичному стилі; а родзинкою Загребського собору є дві вежі-близнюки заввишки 108 метрів – це майже висота сорокаповерхового будинку, шпилі собору видно із будь-якої частини міста. Поверх собору, у нижній частині, вказано номінал банкноти цифрою «1», а нижче написом у два рядки: «JEDAN HRVATSKI DINAR» (ОДИН ХОРВАТСЬКИЙ ДИНАР). Також цифрою «1» номінал вказано у верхньому лівому куті. Вздовж верхнього краю напис: «REPUBLIKA HRVATSKA» (РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ), а нижче вказано дату випуску банкноти: «ZAGREB 8. LISTOPADA 1991» (ЗАГРЕБ 8 ЛИСТОПАДА 1991). Ліворуч, над вежами собору – герб Хорватії.

Переважаючий колір обох сторін – оранжево-коричневий на багатобарвному відбитку.