Країна: Інедонезія	Матеріал: Алюміній
Краузе №: KM# 73	Маса: 3,1 г
Рік: 2016	Діаметр: 27,2 мм
Аверс/реверс: Медальне (0°)	Товщина: 2,35 мм

Обігова монета номіналом 500 рупій 2016 року, викарбувана компанією «Perum Peruri» (Perusahaan Umum Percetakan Uang Republik Indonesia – Національний монетний двір Індонезії) у місті Караванг. Монета у формі кола. Виготовлена  з алюмінію (Al₁₀₀).

Гурт монети – сегментований: ребристий з гладкими ділянками (рис. 1). По краю з обох сторін виступає буртик.

Текст на монеті індонезійською мовою.

Аверс

На лицевій стороні монети, у центрі, вказано номінал великим числом «500», нижче напис: «RUPIAH» (500 РУПІЙ) (рис. 2). Ще нижче – рік випуску монети: «2016» (рис. 3).

У верхній частині монети, над числом номіналу, вздовж буртика – назва емітента: «BANK INDONESIA» (БАНК ІНДОНЕЗІЇ)  (рис. 4).

Реверс

На зворотній стороні монети з правої сторони розміщено портрет Тахі Бонар Сіматупанга (рис. 5).

Тахі Бонар Сіматупанг (індонез. Tahi Bonar Simatupang, 1920-1990) – видатний індонезійський військовий, релігійний та громадський діяч, генерал-лейтенант, який відіграв ключову роль у національній революції за незалежність Індонезії. У 2013 році йому посмертно присвоїли звання Національного героя Індонезії.

Під час війни за незалежність Індонезії проти Нідерландів (1945-1949) був одним із лідерів партизанського руху та найближчим соратником головнокомандувача генерала Судірмана. У віці лише 30 років він обійняв посаду начальника штабу Збройних сил Індонезії (1950-1953).

Через розбіжності з першим президентом Індонезії Сукарно щодо реформування армії та зменшення політичного впливу військових (так звана «подія 17 жовтня»), Сіматупанг був змушений піти у відставку з військової служби у 1959 році.

Після завершення військової кар’єри він присвятив себе християнському служінню та філософії. Належав до протестантської громади народу батак. Він очолював Раду церков Індонезії, а також став одним із керівників Всесвітньої ради церков, де займався питаннями миру, релігійного діалогу та соціальної справедливості.

На знак пошани до його заслуг перед державою окрім його портрета відкарбованого на монеті номіналом 500 рупій (випуску 2016 року), також його ім’ям названо одну з головних транспортних артерій на півдні столиці – проспект Т. Б. Сіматупанга (Jalan Raya T.B. Simatupang) у Джакарті.

Під портретом – пояснювальний напис: «LETJEN TNI T. B. SIMATUPANG» (ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ Т. Б. СІМАТУПАНГ) (рис. 6).

Праворуч від портрета Т. Б. Сіматупанга розміщено герб Індонезії (рис. 7).

Герб Індонезії має назву Гаруда Панчасіла (Garuda Pancasila). Він складається з трьох головних елементів: міфічного золотого птаха Гаруди, геральдичного щита на його грудях та стрічки з девізом у лапах.

Кожна деталь герба має глибоке символічне, історичне та ідеологічне значення:

Птах Гаруда (Символ незалежності). Золотий колір символізує велич, славу та багатство нації. Кількість пір’я на птахові точно кодує дату проголошення незалежності Індонезії – 17 серпня 1945 року: 17 пір’їн на кожному крилі (день), 8 пір’їн на хвості (серпень – 8-й місяць), 19 пір’їн під щитом (основа хвоста), 45 пір’їн на шиї (рік).

Геральдичний щит (Панчасіла). Щит розділений на п’ять секторів, кожен з яких уособлює один із принципів державної ідеології Індонезії – Панчасіла: 1) Золота зірка (у центрі на чорному тлі) – Віра в єдиного Бога. 2) Ланцюг із круглих та квадратних ланок (знизу праворуч) –  Справедлива та цивілізована гуманність (круглі ланки символізують жінок, квадратні –  чоловіків). 3) Дерево баньян (зверху праворуч) – Єдність Індонезії (символізує захист і глибоке коріння). 4) Голова бика бантенга (зверху ліворуч) – Демократія, керована розумною політикою консенсусу (бантенг – соціальна тварина, що приймає рішення разом). 5) Колосся рису та бавовна (знизу ліворуч) – Соціальна справедливість для всього народу Індонезії (символізують їжу та одяг як базовий достаток).

Чорна горизонтальна лінія посередині щита символізує екватор, який перетинає архіпелаг.

Стрічка з національним девізом. У лапах Гаруда тримає білу стрічку з написом давньояванською мовою: «Bhinneka Tunggal Ika» (Єдність у різноманітті). Він підкреслює, що попри тисячі островів, сотні різних етносів, мов та релігій, населення Індонезії є одним солідарним народом.

У верхній частині монети, вздовж буртика – напис: «REPUBLIK INDONESIA» (РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ) (рис. 8).