Обігова монета номіналом 10 сенів 1973 року, першої серії, викарбувана в монетному дворі Національного банку Малайзії (Шах Алам). Монета у формі кола. Виготовлена з мідно-нікелевого сплаву (Cu₇₅Ni₂₅).
Гурт монети – ребристий (рис. 1). По краю з обох сторін виступає буртик з зубцями по всій площині (рис. 2 – аверс, рис. 3 – реверс).
Текст на монеті малайською мовою (латиниця (румі)).
Гравер обох сторін – Джефрі Коллі.
Тираж – 214 832 756.
Аверс
На лицевій стороні монети в центрі вказано число номіналу – «10» (рис. 4). Вгорі над номіналом – напис: «MALAYSIA» (МАЛАЙЗІЯ) (рис. 5). Під числом – назва розмінної монети і рік карбування: «SEN • 1973» (СЕНІВ • 1973) (рис. 6).
Праворуч і ліворуч від числа номіналу зображено по дві квітки гібіскусу (рис. 7).
Червоний гібіскус
Гібіскус (також відомий як китайська або сирійська троянда, кетмія) – це численний рід рослин родини Мальвових. Вони відомі своїми великими, яскравими квітами. Рослину вирощують як розкішний кімнатний вазон, садовий чагарник або використовують для приготування відомого чаю каркаде.
В культурі Малайзії червоний гібіскус (місцева назва Bunga Raya) посідає центральне місце, оскільки з 28 липня 1960 року він офіційно проголошений національною квіткою країни.
Слово «Bunga» малайською мовою означає «квітка», а «Raya» – «свято», «урочистість» або «велич». Разом назва буквально перекладається як «велична/святкова квітка», що підкреслює її особливий державний статус.
Квітка зазвичай має п’ять пелюсток, які офіційно символізують Рукун Негара (Rukun Negara) – п’ять головних принципів державної ідеології Малайзії: віра в Бога; лояльність Королю та країні; суверенітет Конституції; верховенство права; ввічливість та висока мораль. Оскільки в Малайзії тропічний клімат, гібіскус цвіте там цілий рік. Кущі прикрашають подвір’я будинків, державні парки, а зображення квітки часто використовують у традиційному малайському батику (мистецтві розпису тканин).
Парламент Малайзії (малай. Parlimen Malaysia) є найвищим органом законодавчої влади країни, який працює на основі Вестмінстерської системи. Він є двопалатним і складається з Верховної Ради (Сенату) та Палати представників, а також включає Янг ді-Пертуан Агонга (Верховного правителя Малайзії) як главу держави.
Будівля парламенту розташована у столиці країни, місті Куала-Лумпур.
Комплекс будівель Парламенту Малайзії у Куала-Лумпурі є офіційним символом конституційної демократії, суверенітету та незалежності країни. Зведений у 1962–1963 роках за проєктом британського архітектора Айвора Шіплі, він уособлює перехід Малайзії від колоніального минулого до сучасної нової держави.
Головний триповерховий блок, де засідає Палата представників, увінчаний дахом у формі складчастої мушлі з 11 гострими виступами. Вони символізують 11 штатів, які початково входили до складу Федерації Малайї на момент розробки проєкту. Візуально цей дах нагадує традиційну стріху малайської хати.
Вся будівля вкрита унікальними тривимірними террацовими панелями, що нагадують текстуру ананаса. Цей елемент не лише захищає приміщення від тропічного сонця, але й символізує аграрну спадщину та економічне процвітання, оскільки ананаси були важливою культурою для розвитку країни.
Поруч із головним блоком височіє сучасна офісна вежа для парламентарів. Поєднання низького традиційного подіуму та високої модерністської вежі уособлює баланс між збереженням традицій та прагненням до майбутнього розвитку.
Усередині залів засідань ключовим символом є Булава Спікера (Cogan Dewan). Це великий церемоніальний залізний жезл, прикрашений золотом та національними емблемами. Жодне засідання парламенту не може розпочатися, доки цей знак відмінності не внесуть і не встановлять у центрі залу. Він є уособленням верховної влади закону та авторитету Спікера.
У верхній правій частині зображено символ півмісяця і 13-променева зірки, що взято з прапора Малайзії (рис. 9).
Фрагмент з прапора Малайзії
Півмісяць є ключовим елементом державної символіки Малайзії. Він присутній на національному прапорі, державному гербі, монетах та емблемах багатьох штатів країни.
Півмісяць уособлює іслам – офіційну релігію Малайзії, яку сповідує більшість населення країни.
Разом із зіркою він підкреслює незалежність та державність малайзійської нації.
13-променева зірка (Bintang Persekutuan), відома як «Зірка Федерації», уособлює єдність між 13 штатами країни (такими як Джохор, Кедах, Келантан та інші).
На офіційному державному прапорі Малайзії зірки з 13 променями не було ніколи. 14 променів – з 16 вересня 1963 року і до сьогодні (сучасний прапор Малайзії) (див. примітку).
Після виходу Сінгапуру з федерації у 1965 році уряд країни свідомо вирішив не змінювати прапор. Замість того, щоб зменшувати кількість променів і смуг до 13, вони залишили їхню кількість рівною 14. Протягом 9 років (з 1965 по 1974 рік) 14-й промінь фактично залишався «зайвим», поки у 1974 році йому не надали нового офіційного значення – символ Федеральної території Куала-Лумпур.
ПРИМІТКА
На монетах першої серії (1967-1988) з будівлею Парламенту зірка має 13 променів, що відповідає державній символіці тієї конкретної епохи.
У 1963 році була створена Федерація Малайзії, до якої увійшли 14 членів (13 штатів + острів-держава Сінгапур). Проте вже у 1965 році Сінгапур вийшов зі складу Малайзії.
Оскільки Сінгапур покинув федерацію, у державі залишилося рівно 13 штатів. Під час створення першої серії монет художник Джефрі Коллі змалював зірку з прапора, але адаптував її під тогочасний територіальний склад країни – саме тому вона отримала 13 променів, які символізували 13 чинних малайзійських штатів. На прапорі Малайзії 14-й промінь спочатку належав Сінгапуру. Після його виходу влада вирішила не перешивати всі прапори, а просто оголосила у 1974 році, що 14-й промінь тепер символізує не Сінгапур, а новостворену Федеральну територію Куала-Лумпур. Проте дизайн монет першої серії залишався незмінним із 13-променевою зіркою аж до зміни дизайну у 1989 році.
Обігова монета номіналом 10 батів 2018 року викарбувана Королівським монетним двором Таїланду в провінції Патхумтхані, у передмісті Бангкока. Монета у формі кола. Для виробництва використано біметал: центр («жовтий») – алюмінієва
Обігова монета номіналом 5 батів 2018 року викарбувана Королівським монетним двором Таїланду в провінції Патхумтхані, у передмісті Бангкока. Монета у формі кола. Виготовлена із міді з мідно-нікелевим покриттям. Гурт монети
Обігова монета номіналом 25 сатангів 2018 року викарбувана Королівським монетним двором Таїланду в провінції Патхумтхані, у передмісті Бангкока. Монета у формі кола. Виготовлена зі сталі з мідним покриттям. Гурт монети
Обігова монета номіналом 10 батів 2012 року викарбувана Королівським монетним двором Таїланду в провінції Патхумтхані, у передмісті Бангкока. Монета у формі кола. Для виробництва використано біметал: центр («жовтий») – алюмінієва