Територія Саудівської Аравії охоплює центральні та північні райони Аравійського півострова, які з доісторичних часів населяли в основному кочові арабські племена з огляду на бідність природних ресурсів цих земель, які займалися скотарством, сільським господарством та полюванням.

Різні цивілізації впливали на розвиток цієї території, бо вона знаходилася по дорозі торговельних шляхів. На початку 1-го тис. н. е. на території сучасної Саудівської Аравії виникла низка місцевих держав, а саме царство Ліх’ян на північному заході, держава Кінда в центральній частині та деякі інші. Вони процвітали завдяки посередницькій торгівлі між великими і розвинутими державами на півночі – Римською імперією та Персією і на півдні – Хим’яром, Аксумом.

За часів Мухаммеда, тобто на початку VII століття, араби грошей ще не знали. Можливо, в них просто не було необхідності: кочові племена, для яких головним мірилом добробуту був верблюд, вели в основному натуральний обмін, а в таких торгових центрах, як Мекка і Медіна, великі угоди відбувалися за допомогою золотих візантійських і срібних перських монет.

В період Арабського Халіфату (VII–IX ст.) на аравійському півострові користувалися, відповідно, єдиною грошовою системою мусульманської імперії. Для великих торгових угод використовувався золотий динар вагою 4,3 г. Срібними дирхемами вагою 2,8 г виплачували податки і платню, а для повсякденних покупок служили дрібні мідні монети – фелс. Відносна вартість цих монет не фіксувалася, а змінювалася разом з ціною відповідних металів. Наприклад, динар коштував спершу 10 дирхемів, а потім ціна його зростала, складаючи в різні періоди до 14 і навіть 20 дирхемів. Вартість дирхема також була різною – від 16 до 24 фелс, бо вага самого дирхема був неоднаковою у різних провінціях.

Після виникнення Османської імперії, до якої входили сучасні території Саудівської Аравії, мусульманський світ знову пустив в обіг спільну грошову одиницю. Першою турецькою монетою стала срібна акче, вагою спочатку 1,2 г, пізніше – 0,8 г.

Самостійне карбування монети на території Хіджазу (регіон на заході Аравійського півострова, на східному березі Червоного моря, з головними ісламськими центрами – Меккою та Медіною) розпочалося досить пізно – на початку XIX століття. Це були мідні махмуді та срібні рупії, що карбували шаріфи Мекки, номінально залежні від султана Османської імперії.

Проте наймасовішими монетами, які використовувалися населенням Аравії у XVIII – поч. ХХ ст. поряд із османськими були великі європейські срібні монети талерного типу – іспанські долари (піастри), мексиканські песо та інші. Ці монети араби називали ріалами (аль-ріал). Серед ріалів найпоширенішою монетою був австрійський талер Марії Терезії, який випускався у 1741–1780 роках. Хоча значна частина Аравії перебувала під владою османів, місцеві араби більше довіряли австрійському талеру, ніж османським монетам, і відмовлялися використовувати будь-які інші гроші, навіть офіційні османські, як платіжний засіб. Доходило до того, що османські намісники окремих областей Аравії просили Стамбул надсилати їм талери Марії Терезії для задоволення нагальних потреб їхніх регіонів у готівці.

На початку ХХ століття Османська імперія поринула в хаос, який посилився з початком Першої світової війни у 1914 році. У 1916 році Хусейн бін Алі, емір Мекки, очолив Велике арабське повстання проти турків, утворивши королівство Хіджаз. Він же почав карбування своєї монети в Мецці. Окрім карбування монет османського типу (кіршів, пари та динарів) при Хусейні перекарбовувались всі срібні ріали-талери – поверх аверсу надкарбовували словом «ХІДЖАЗ» арабською в’яззю.

На початку 1920-х років з подачі британців ваххабітський емір Неджда Абдель-Азіз ібн Абдуррахман Аль Сауд розпочав експансію проти незалежних регіонів Аравії. В 1921 йому вдалося приєднати до Неджду практично всю Аравію крім Хіджаза і Ємену. У 1923 році король Хіджаза Хусейн, під контролем якого перебували дві головні святині ісламу – мечеті в Мецці та Медіні, оголосив себе халіфом усіх правовірних. Амбіції Хусейна йшли врозріз із планами британців, які господарювали в регіоні. Користуючись підтримкою Лондона, емір Неджда Аль Сауд розпочав війну проти «єретиків Хіджаза». У 1924 році ваххабіти Неджда захопили Хіджаз. Аль Сауд був проголошений королем «Ніджда, Хіджаза та залежних земель». З 1932 року держава стала називатися Саудівською Аравією.

Ще в 1922 році за прикладом контрмаркованих монет Хіджаза емір Неджда Аль Сауд таким же чином наказав надкарбувати монети тавром «НЕДЖД». 1925 року валютою держави Саудідів став ріал, що складається з 22 кіршів.

У 1927 році були заборонені всі гроші, окрім саудівських монет – османські, хашимітські хіджазькі та інші. У 1935 році вага срібного ріалу була зменшена більш ніж удвічі – до 11,6 г за збереження старої 917 проби. Останні срібні монети були випущені в Саудівській Аравії у 1955 році. У 1960 році кількість кіршів у саудівському ріалі була зменшена до 20-ти. З 1963 року ріал складається із 100 халалів.

У 1952 році за допомогою радників зі США в Саудівській Аравії з’явився перший грошово-кредитний заклад з функціями центрального банку – Валютне агентство Саудівської Аравії.

Протягом кількох десятиліть грошовий обіг Саудівської Аравії забезпечувався лише монетами. 1953 року в оборот надійшли перші саудівські банкноти.

Це були чеки на пред’явника для прочан номіналом у 10 ріалів. Чеки номіналом в 5 і 1 ріал з’явилися в обігу відповідно в 1954 і 1956 рр. Призначені спочатку тільки для паломників, які здійснюють хадж святинями ісламу в Мецці та Медині, чеки стали дуже популярними у місцевого населення. Паломницькі банкноти використовувалися в розрахунках навіть після появи в обігу купюр саудівського ріалу в 1961 і були вилучені з обігу тільки в 1965 році. У 1961 році було введено повноцінні банкноти номіналом 1, 5, 10, 50 та 100 ріалів.

На даний час в обігу знаходяться монети семи номіналів зразка 2016 року: 1, 5, 10, 25, 50 халалів, а також 1 та 2 ріали. Монети 1, 5 та 10 халалів – мідні зі сталевим покриттям. Для карбування 25 та 50 халалів використовується латунь. Монети вищого номіналу – 1 та 2 ріалу – біметалічні та єдині портретні у лінійці монет Саудівської Аравії.

З 2016 року в обігу знаходяться шість номіналів банкнот шостої серії: 5, 10, 50, 100, 200 та 500 ріалів.