Банкнот на даний час немає

Дві тисячі років тому римляни називали державу, яка розташовувалась на території сучасного Ємену, «Arabia Felix», що означає «Щаслива Аравія». Сьогодні відчайдушно бідна країна намагається всіма силами вижити у вогні безперервних конфліктів, а в давнину вона процвітала завдяки торговим караванам. Торгували тоді ладаном та миррою, ароматичними смолами пустельних чагарників, які високо цінувалися у стародавньому світі – їх використовували як пахощі та парфуми.

Монети стародавніх південноарабських держав вивчені вкрай слабо, як і самі ці цивілізації. В останні роки археологічні пам’ятки страждають від бойових дій, а єменське населення, яке перебуває в умовах тотальної бідності та голоду, займається пограбуванням давньої спадщини.

Карбування перших монет на території південної Аравії почалося в IV ст. до н.е. – І ст. н.е. у державах Сабейського царства (II тис. до н.е. – III ст. н.е.), Мінейського царства (XIV ст. до н.е. – VII ст. до н.е.), Катабана (I тис. до н. е. – II ст. н. е.), Хим’яра (110 до н. е. – 599 н. е.) та Хадрамаута (II тис. до н.е. – VII ст. н.е.). Відомі на сьогоднішній день давні південноарабські монети карбувалися за зразком срібних елліністичних та римських монет (за номіналом і вагою), а ось за дизайном вони явно семітські.

Зображення на сабейських монетах вирізнялися. Справа в тому, що в Сабе гравери робили копії з копій, а потім копії з копії копій і так багато разів. Тому зображення ставали дедалі примітивними і схематичними (як портрет Афіни на аверсі і сови на зворотній стороні).

На фото – драхма IV-II ст. до н. е. (срібло), Сабейське царство

У Південній Аравії не було срібних копальнь, тому срібло завозилося з території багатших на цей метал держав. Так, ранні монети, знайдені у регіоні – це афінські тетрадрахмы V ст. до н. е., так звані «сови». «Сови» були дуже популярні в античному світі, поширилися на величезну кількість територій з тієї простої причини, що срібло, з яких вони були виготовлені, було чистим.

Правителі Сабейського царства зі столицею в Марібі невдовзі усвідомили, що є спосіб підвищення свого добробуту та престижу – карбування імітації «сов». Щоправда, 17,2 грама оригіналу їм подолати не вдалося, і аравійські «сови» карбувалися у вазі 5,5 грамів і менше, з номіналами половина драхми, чверть, восьма частина і навіть крихітна 1/16. Ще нововведенням для цих монет був південно-арабський літерний символ на щоці Афіни – він означав номінал. «N» для одиниці або драхми, «K» для дидрахми (2 драхми), «G» для гемідрахми (1/2 драхми), «Т» для 1/4 і «S» для 1/8. Оскільки на монетах не вказувався ні рік карбування, ні ім’я імператора, датуються вони умовно. Ось, наприклад, на фото вище, сабейська драхма IV-II ст. до н.е.

Монети Катабана – вкрай рідкісні. Столиця держави розташовувалась у місті Тімна. Тут же карбувалися монети. Раннє карбування йшло на зразок сусідів із Сабейського царства, тобто драхми. Однак на монетах зображувався символ правителів Катабана – монограма, що нагадує тризуб. У II столітті до н. е. Катабан карбував погано необроблені срібні кружечки з чоловічою головою у вінку на лицьовій стороні та афінську сову нового стилю (сова на амфорі) – на зворотній. У середині II століття до н. е. Катабан випустив чудову серію монет з іменами правителів та детально вигравіруваними чоловічими головами з кожного боку.

На початку I ст. н. е. на карбування монет Хим’яра впливав Стародавній Рим. Так, у 25 р. до н. е. римський префект Єгипту Елій Гал спробував завоювати Південну Аравію. Він осадив Маріб, але був змушений відступити, коли більшість воїнів загинула через пустельний клімат та його особливості у вигляді піщаних бур. Але після цього були налагоджені торгові відносини, і в Південній Аравії довгий час карбували монети із зображенням імператора Августа.

Монети Хим’яра теж досить рідкісні. Найвідоміші монети Хим’яра – це дрібні (2-3 г) срібні кружечки, часто увігнуті, з портретом довговолосого чоловіка з одного боку та головою антилопи (або газелі) – з іншого.

На фото – денарій I ст. до н.е. – І ст. н.е. (срібло), Хим’яр

У II ст. монети Хим’яра прийшли до того самого, найвідомішого виду – з портретом довговолосого чоловіка (ймовірно, це був якийсь бог або обожнюваний предок). На зворотному боці монети почали завдавати портрет правителя із зазначенням імені та міста карбування монети. Багато правителів мали однакові імена, і датувати монети складно.

На сході Ємену карбування монети у III-I ст. до н.е. вело царство Хадрамаут. На його спекотних пустельних землях були багаті родовища міді. Тому в цій державі було розвинене виробництво великовагових мідних та бронзових монет вагою близько 70 г (47 мм). У Хадрамауті афінські срібні сови стали бронзовими та виглядали дещо комічно.

В період Арабського Халіфату на аравійському півострові користувалися, відповідно, єдиною грошовою системою мусульманської імперії. Для великих торгових угод використовувався золотий динар, срібними дирхемами виплачували податки і платню, а для повсякденних покупок служили дрібні мідні монети – фелс.

На території Ємену протягом кількох століть працювала низка монетних дворів, що випускали срібні куфічні дирхеми та золоті динари, зокрема й в Адені (на фото 1/2 динара 1104 року викарбувана в монетному дворі Адена).

На фото – 1/2 динара 1104 року (золото, 2,39 г), королева Арва ас-Сулайхі (васал фатімідського халіфа Мансура аль-Аміра), держава Сулайхідів

У XVI столітті Південна Аравія потрапила під владу султанів Османа, яка з перервами тривала до 1918 року. У цей період на території Ємену використовувалися різноманітні номінали османських монет, монети Британської Східної Африки, а також численні гроші власного карбування, які більшою чи меншою мірою випускалися автономними місцевими правителями.

У 1839 Аден був зайнятий британськими військами, які мали за мету запобігти захопленню його фактично незалежним єгипетським правителем Мухаммедом Алі. Цей порт, що знаходився під юрисдикцією Британської Індії, перетворився у один з найважливіших торгових і перевалочних пунктів з швидко зростаючим населенням всього арабо-азійського реґіону. Його значення особливо зросло після відкриття Суецького каналу. Велика Британія уклала угоди про протекторат з 24 дрібними князівствами, які розташовувалися на північ і схід від Адена.

Монети Султанату Катірі номіналом 6, 12 і 24 хумсі 1898 року з позначкою «H» карбувалися у монетному дворі Бірмінгему (Велика Британія). 128 хумсі = 1 ріал = 1 талер Марії Терезії.

На фото – 12 хумсі 1898 (срібло, 0,910), Протекторат Аден (Султанат Катірі)

Під Британським Протекторатом на південних територіях Ємену були свої монети в Султанаті Куайті, Султанаті Катірі, Султанаті Лахедж та інших.

Північний Ємен – Єменське Мутаваккілітське Королівство, отримало незалежність в 1918, після поразки Османської імперії у Першій світовій війні. Його претензії на Асір на півночі і протекторати на півдні не були задоволені через захоплення Асіру новоствореною Саудівською державою. Валютою королівства став ріал, який ділився на 40 букш.

В Північному Ємені основною валютою служив ріал, який ділився на 40 букш, 80 халала або 160 залат. Тобто, 1/80 ріала – 1 халала, або 1/2 букши.

На фото – 1/80 ріала 1928 року (бронза), Єменське Мутаваккілітське Королівство

В подальші роки відбувалося чергові трансформації Південного і Північного Ємену – 1962 році території Західного Аденського Протекторату, а також колонія Аден (1963), об’єдналися у Федерацію Південної Аравії (ФПА); того ж 1962 в Північному Ємені в ході антимонархічної революції скасовано монархію і проголошено Єменську Арабську Республіку (ЄАР).

Змінилась і грошова одиниця нових державних утворень. Грошовою одиницею у ФПА був шилінг Британської Східної Африки, а з 1965 року – динар Південного Ємену, емісію якого виробляло Валютне управління Південної Аравії. Східноафриканські шилінги обмінювалися на динари до 1 липня 1965 року у співвідношенні: 20 шилінгів = 1 динар. Динар був прирівняний до фунта стерлінгів. В Арабській Республіці зберігся ріал, але з 1969 року 1 ріал дорівнював 100 філсів.

Монети Федерації Південної Аравії датовані 1964 роком та містять підпис англ. «South Arabia» (Південна Аравія) – 1, 5, 25 та 50 філсів.

На фото – 50 філсів 1964 року (мідно-нікелевий), Федерація Південної Аравії

Протягом кількох десятиліть партизани Південного Ємену вели визвольну боротьбу проти англійців, яка завершилася 30 листопада 1967 року проголошенням Народної Республіки Південного Ємену (НРПЄ). Емісійні функції продовжувало виконувати Валютне управління Південної Аравії, але грошова одиниця законом від 27 серпня 1968 року була перейменована на південноєменський динар і встановлено його золоте утримання в 2,13281 г, що діяло до квітня 1978 року.

У 1972 році засновано Банк Ємену, якому було передано емісійні функції. Динар знову перейменований, отримавши назву «єменський динар». У 1973 році випущені нові монети в 2½ і 5 філсів, пізніше були випущені монети інших номіналів. Випуск банкнот Банку Ємену розпочато у 1984 році.

На зміну банкнотам Федерації Південної Аравії зразка 1965 року Банк Ємену випустив у 1984 році нові банкноти номіналом 500 філсів, 1, 5 і 10 динарів, але за дизайном вони практично ідентичні попередній серії.

На фото – 1 динар 1984 року, Народна Республіка Південного Ємену

Після об’єднання в 1990 році Єменської Арабської Республіки та Народної Республіки Південного Ємену у зверненні на всій території країни залишилися як ріал Північного Ємену, так і динар НРПЄ, прирівняні у співвідношенні 26 динарів за 1 ріал. 1993 року розпочато випуск нових грошових знаків об’єднаного Ємену, а 1996 року динар вилучено з обігу і єменський ріал став єдиною валютою країни.

На момент об’єднання в обігу перебували банкноти Центрального банку Ємену номіналом 1, 5, 10, 20, 50 та 100 ріалів. У 1993 році банкноти в 1 і 5 ріалів були замінені монетами, те саме сталося і з банкнотами в 10 ріалів у 1995 році. У 2004 році банкноти номіналом 20 ріалів також замінено монетами. Крім того, 14 листопада 2009 було випущено банкноту номіналом 250 ріалів. У 2017 р. Центральний банк Ємену, випустив банкноти ріалів зі зміненими елементами захисту та різними розмірами.

Через високу інфляцію, яку вже довгий час зазнає єменський ріал, монети рідко зустрічаються в обігу. Населення використовує металеві гроші старих випусків, оскільки нові не випускаються з 2009 року.

В основному на руках у населення Ємену можна зустріти три номінали монет 1993-2009 років. випуску: 5, 10 та 20 ріалів. Монета номіналом 1 ріал вилучена з обігу. Усі монети виготовлені з нержавіючої сталі, за винятком біметалевих 20 ріалів 2004 року. У 2006 році було випущено 20 ріалів у старому дизайні, але вже з нержавіючої сталі.

На фото – 20 ріалів 2004 (біметал), Ємен

У 2016 році президент Ємену Мансур Гаді переніс центральний офіс Центробанку із захопленої хуситами Сани в частково контрольований його прихильниками Аден.

В даний час в обігу знаходяться шість номіналів банкнот, випущені після 1993 року: 50, 100, 200, 250, 500 і 1000 ріалів. Банкноти нового зразка, насамперед 1000 ріалів, які випускають Центральний банк в Адені, заборонені до використання на території, контрольованій хуситами.