Велика Британія (англ. Great Britain), офіційна назва Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії (англ. the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) – суверенна держава, розташована на північному заході від Континентальної Європи, на Британських островах. Територія включає острів Велика Британія, північну частину острова Ірландія та численні невеликі острови. Північна Ірландія – єдина частина Сполученого Королівства, що має суходільний кордон з іншою суверенною країною – Республікою Ірландією. Усі інші кордони є водними: Сполучене Королівство оточене Атлантичним Океаном, Північним морем, Англійським каналом та Ірландським морем, що утворює 12-ту за довжиною берегову лінію у світі. Ірландське море лежить між Великою Британією та Ірландією.
Сполучене Королівство – унітарна держава та конституційна монархія з парламентською системою управління. Столиця Королівства, і його найбільше місто – Лондон, глобальний міський та фінансовий центр з населенням у 10,3 мільйона осіб. Інші важливі міста: Бірмінгем, Манчестер, Глазго, Лідс та Ліверпуль.
Королівство об’єднує чотири історичні провінції (англійською – «країни»): Англію, Північну Ірландію, Шотландію та Уельс, столицями яких є Лондон, Белфаст, Единбург та Кардіфф, відповідно. Три з цих країн мають національні уряди з різним ступенем повноважень, щоправда, їхня влада делегована парламентом Великої Британії, який може ухвалювати закони в односторонньому порядку, однобічно змінюючи або скасовуючи деволюцію (Англія не має жодної делегованої влади). Сполучене Королівство володіє 14 заморськими територіями.
Сполучене Королівство – розвинена країна, п’ята у світі за номінальним ВВП і дев’ята за ВВП з урахуванням купівельної спроможності. Королівство має економіку з високим рівнем доходу та посідає дуже високе, 14-те місце в індексі людського розвитку. У XIX ст. і в першій половині XX ст. країна була економічно найпотужнішою країною світу і досі зберігає значний економічний, культурний, військовий, науковий та політичний вплив. Велика Британія – ядерна держава і посідає шосте місце у світі за військовими витратами. Сполучене Королівство є постійним членом Ради безпеки ООН з моменту її заснування.
Королівство є провідним членом Співдружності націй, Ради Європи, Великої сімки, Великої двадцятки, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Інтерполу та Світової організації торгівлі. До 31 січня 2020 року була членом Європейського Союзу, а до цього — її попередника, Європейської економічної спільноти протягом 47 років.
Фунт стерлінгів (англ. Pound sterling) – грошова одиниця Великої Британії. Поділяється на 100 пенсів (однина – пенні). Символ валюти: £ (лат. Libra – фунт). В обігу перебувають банкноти в 1, 5, 10, 20, 50, 100 фунтів (£1 – лише в Шотландії, £100 – лише в Шотландії та Північній Ірландії) та монети в 1, 2, 5, 10, 20, 50 пенсів, 1, 2 фунти. Рідко зустрічаються монети 25 пенсів і 5 фунтів. Центральний банк – Банк Англії.
Банки окремих територій у складі Великої Британії (три банки Шотландії: Банк Шотландії, Королівський банк Шотландії, Клайдсдейл банк; чотири банки Північної Ірландії: Банк Ірландії, Перший трастовий банк, Банк Ольстеру, Північний банк) випускають банкноти власного дизайну. Формально ці банкноти мають прийматися всіма банками Великої Британії, проте на практиці трапляються випадки відмови.
Фунт стерлінгів як грошова одиниця метрополії, пов’язаний з грошовими одиницями британських заморських територій (гібралтарський фунт, фолклендський фунт, фунт Святої Єлени), а також коронних володінь (гернсійський фунт, джерсійський фунт, фунт острова Мен), які відносяться до валюти метрополії за курсом 1:1.
Фунт стерлінгів є найстарішою валютою з тих, які використовуються дотепер. Починаючи з XVIII і до початку XX століття британський фунт був основною резервною валютою в більшості країн світу.
| ПЕРІОД 1982 – (КОРОЛЕВА ЄЛИЗАВЕТА II) | ||
| РІК | НОМІНАЛ | НАЙМЕНУВАННЯ |
| 2005 | £2 | 60-та річниця закінчення Другої світової війни |
Торгівля англо-саксонських королівств спричинила до розвитку карбування монет. Вже з VII століття в Лондоні почалося карбування дрібних срібних монет – скеттів (англ. sceattas, в од. числі англ. sceat – скет), які відрізнялися від римських або франкських монет і були подобою фризьких. Вони знадобилися для внутрішньої торгівлі, тоді ще дрібної. Зовнішня торгівля забезпечувалася золотими монетами, а також злитками золота та срібла.
Скетти дуже різноманітні, пов’язати їх з певними монетними дворами чи королівствами дуже складно. Перші («первинні») скетти серій A, B і C були здебільшого обмежені Кентом і гирлом Темзи. «Вторинні» скетти (приблизно 710 року) карбувалися на нових територіях – окрім Кенту і гирла Темзи, в Східній Англії, Мерсії, Нортумбрії та Вессексі.
На фото – срібна скетта 720 року (1,07 г), Королівство Нортумбрія
Карбування скеттів проводилося без королівського контролю. Тому в 757 році король Мерсії Оффа ввів в обіг срібну монету – пенні, трохи більшу за вмістом срібла і розмірами, ніж скетта. Нова монета була схожа на франкський денарій, що не дивно, якщо врахувати активні торговельні зв’язки Британії та Франкського королівства на той час. Приклад Мерсії наслідували королі Кента, Вессекса і Східної Англії.
На одній стороні пенні короля Оффа був зображений його портрет, на іншій – хрест. Діаметр монети становив спершу 17 мм, потім – 21 мм. Іноді на монетах карбувався портрет дружини Оффи – Кінетрити. Королева Кінетрита була першою і єдиною англосаксонською королевою, чий портрет колись карбувався на монеті.
З 1971 року пенні – найменша грошова одиниця у Великій Британії, яка рівна 1/100 фунта стерлінгів. Карбувалися монети 1/2, 1, 2, 5, 10 і 50 пенсів. З 1984 року номінал 1/2 пенні не випускається.
На фото – срібний пенні короля Оффа, VIII ст.
У 774 році Оффа також ввів в обіг нову монету – золотий манкус, що дорівнює за вартістю 30 срібним пенні. Незвичайним у ній виявилося те, що її скопіювали із золотого динара аль-Мансура, зберігши навіть арабський напис на одній із сторін: «Немає божества, крім Аллаха, Єдиного, Кому немає рівного. І Мухаммед – посланник Аллаха». Ймовірно, динари аль-Мансура потрапили до рук прочан, які повернулися на батьківщину, а від них дісталися королю Мерсії. Єдиною відмінністю від оригіналу стало те, що на манкусі Оффа зобразив своє ім’я у написі: «OFFA REX».
З часів Едгара Мирного (957-975) і Етельреда Нерозумного (979-1016) пенні почав карбуватися в дуже великій кількості. Монета була в обігу не тільки в Англії, але і далеко за її межами. За зразком англійського пенні почали карбувати монети в Скандинавії, Фландрії, Нижній Саксонії, Богемії та інших країнах.
У 1154 році Генріх II Плантагенет, який народився і виріс у Франції, прибув до Англії та успадкував королівський титул Туманного Альбіону. Через чотири роки він провів грошову реформу, внаслідок якої офіційним державним платіжним засобом було прийнято стерлінг. Суть реформи зводилася до приведення срібного вмісту монет до «тройської системи виміру ваги», що поширювалася з невеликого містечка Труа (французька провінція Шампань). Ця міра маси була популярною на той час у торговців різних країн. Тройський фунт дорівнював 373,2417216 грама і складався з 12 тройських унцій, які у свою чергу були по 480 гран. Тепер один стерлінг прирівнювався до 12 шилінгів, а вони були рівні 20 пенсів. Таким чином, стерлінг ділився на 240 пенсів.
Вважається, що перші британські шилінги почали випускати в епоху короля Едуарда VI (1547-1553). Ранній шилінг викарбуваний у похмурому лондонському Тауері, який служив англійським королям не лише в’язницею, а й монетним двором.
На фото – срібний шилінг Єлизавети I, 1560-1561 роки
Однак подібне співвідношення постійно переглядалося і доповнювалося правителями залежно від економічної ситуації в країні та вартості срібла. Така система застосовувалася у розрахунках, але спочатку реальне втілення мали лише пенні. Монети стали виготовляти з 925 проби дорогоцінного металу. За однією з версій дослідників передбачається, що приблизно з другої половини XII століття за англійською валютою і закріпилася ще неофіційна назва фунт стерлінгів.
Після затвердження Генріхом II номіналу «стерлінг», його фізичне виконання було лише через кілька століть. Британську валюту виробляли виключно із срібла, але золото було дорогим і зручнішим у виготовленні великих номіналів. У 1257 році Генріх III провів експеримент із введення золотих монет в обіг, але безуспішно. Випущені гроші номіналом у 20 пенсів використовувалися для виплати державних боргів, а ті, що потрапили в обіг, були швидко виведені з обігу та переплавлені.
Наступного разу жовтий метал використовували за Едуарда III в 1343 році. Тоді викарбували монети номіналом в 1 флорин, півфлорину та чверть флорину. Вже наступного року їх замінили на 1 нобль (80 пенсів або 6 шилінгів 8 пенсів), півнобля та чверть нобля. Нобль першого випуску важив майже 9 грам, надалі його вага та номінал змінювалися.
Вже за розпорядженням Генріха VII, першого з династії Тюдорів, було здійснено карбування золотої монети номіналом 20 шилінгів, що фактично відповідало одному фунту стерлінгу. Її вага в 1489 становила 15,55 грама або 240 гранів, вага чистого металу дорівнювала 15,47 грама. Через зображення монарха на аверсі монеті привласнили назву «соверен» (правитель), з яким вона й узвичаїлася. Буквально через кілька років проба та вага монети стали знижуватися.
Історія знаменитої англійської золотої монети бере початок з часів династії Тюдорів. У 1489 році перший король з їхнього роду – Генріх VII (1485-1509), наказав приступити до карбування золотого, який пізніше отримав оригінальну назву «соверен». 1816 року у Великобританії було встановлено золотий стандарт, а соверен став основною монетною одиницею, прирівняною до фунта стерлінгів.
На фото – золотий соверен Вікторії 1871 року
Після смерті Єлизавети I в 1603 англійський престол успадкував шотландський король Яків VI, який був троюрідним онуком покійної. Ця подія послужило зближенню двох королівств – Англії та Шотландії. З того часу у взаєморозрахунках почали брати 1 фунт стерлінгів за 12 шотландських фунтів. А вже 1707 року після підписання акту про унію (створення єдиної держави – Королівство Великобританія), ратифікованого двома парламентами, у Лондоні та Единбурзі, шотландський фунт змінили на стерлінг, що дорівнює англійському. Пізніше 1825 року таку ж заміну зробили і з ірландським фунтом.
У 1694 році було створено Англійський банк у Лондоні, який вперше здійснив емісію банкнот із номіналами від 20 до 1000 фунтів стерлінгів. А наступного року банк Шотландії розпочав друк подібних банкнот. Банкноти дрібніших номіналів почали з’являтися лише у другій половині XVIII століття – 10 фунтів 1759 року, 5 фунтів – 1793, банкноти номіналом 1 і 2 фунти – 1797 року. Між 1797 і 1821 роками дефіцит золотих зливків означав, що банки не обмінювали банкноти на золото, але після кінця Наполеонівської війни брак було зменшено, тож банкноти можна було обміняти на еквівалентну кількість золота при пред’явленні у банку. Банкноти в один фунт перестали випускатися в 1821 і були замінені золотими соверенами.
У період XVIII-XIX століть фунт стерлінгів був головною резервною валютою у світі.
Банкноти в один фунт були введені Банком Англії вперше в 1797 році, після нестачі золота, викликаного Французькими революційними війнами. Ранні записи були написані від руки і видавалися в міру необхідності окремим особам. Ці примітки були написані лише на одній стороні та мали ім’я одержувача, дату та підпис касира, який видав платіж.
На фото – банкнота 1 фунт 1797 року
Під час наполеонівських воєн Великобританії завдали серйозної економічної шкоди. Для відновлення їй 1816 року знадобилося запровадження золотого стандарту. Один фунт стерлінгів став дорівнювати 7,322 грама благородного металу. Вже з наступного року в обороті з’явилися соверени, виготовлені із золота 917 проби, вагою 7,99 грамів, що відповідало за змістом 1 фунта стерлінгів. Дані монети карбували багатомільйонними тиражами не тільки в Лондоні, але з 1855 стали виробляти і в інших містах Британської співдружності націй.
Перша світова війна, що почалася, змусила вивести з обігу золоту монету в 1917 році, проте емісія тривала для міждержавних взаєморозрахунків аж до 1932 року. У цей час було скасовано золотий стандарт. Надалі для міжнародної торгівлі за Єлизавети II з 1957 по 1982 роки відновили карбування соверенів. У наступні роки їх випуск продовжився як інвестиційні та колекційні екземпляри.
У 1940 році Сполучене Королівство та США підписало угоду щодо встановлення співвідношення фунта стерлінгів до долара як 1:4,03. Пізніше ця угода збереглася в рамках Бреттон-Вудської системи, що регулює курси валют, проте вже в 1949 курс був знижений і склав 1:2,8.
15 лютого 1971 року Великобританія перейшла десяткову дворівневу грошову систему. З того часу один фунт стерлінгів став дорівнювати ста пенсам. А з наступного року запровадили «плаваючий курс»: вартість британського фунта почала визначатися за результатами торгів на міжнародному валютному ринку. Такі номінали, як фартинг, шилінг, крона почали ще до переходу виводити з обігу. Найдовше з дореформених монет у обігу знаходилися 2 шилінги, що втратили статус розрахункового кошту 1993 року. До 1982 року пенси випускалися з припискою до номіналу «NEW».
Фунт (pound) – це одиниця ваги, а слово стерлінг використовувалося позначення проби срібла. Подібна зв’язка пішла ще з часів використання монет із дорогоцінних металів, тобто срібла та золота з певною вагою. В побуті використовують просто назву фунт, і тільки для більш точної вказівки використовують повну форму, додаючи «стерлінгів», тому що в деяких країнах світу національна валюта також має функцію.
На фото – 1 фунт Єлизавети II 1987 року
З 1983 по 2016 роки 1 фунт стерлінгів у вигляді монети випускався в нікелево-латунному виконанні вагою 9,5 г, діаметром 22,5 мм і товщиною 3,15 мм. Аверс традиційно оздоблювався профілем монарха, який поступово змінювався з віком правителя, а на реверсі в різні роки зображували символи Англії, Північної Ірландії, Уельсу та Шотландії, а також державний герб Великобританії.
З 2016 року дизайн зазнав змін: монету почали виготовляти із біметалічної заготовки. Зовнішню її частину у вигляді 12-кутника робили з нікелевої латуні, а внутрішню вставку з мідно-нікелевого сплаву. Вага нового фунта знизилася до 8,75 г при діаметрі 23,43 мм та товщині 2,8 мм. Тепер на реверсі з’явилася корона, в якій розташовані зліва направо: троянда (символ Англії), цибуля-порей (Уельс), чортополох (Шотландія) та конюшина (Північна Ірландія).
Різноманітність грошей Великої Британії
Великобританія – країна незвичайна, в чомусь дуже дивовижна та дивна для мешканців багатьох інших країн, починаючи від правостороннього руху та закінчуючи роздільними кранами з гарячою та холодною водою. Незвичайна у Великій Британії і грошова система, яка, щоправда, внаслідок переходу 1971 року до десяткової системи, стала набагато простішою та зрозумілішою, тобто 1 фунт = 100 пенсів.
Поняття «стерлінг» і «фунт стерлінгів» узвичаїлися на території Англії ще в епоху Середньовіччя. З 1 фунта срібла карбували 240 дрібних монет певної ваги – пенні (або, як ще називали подібні монети, стерлінги), які аж до XIII століття були найпоширенішими грошима біля Англії. Фактично саме поняття «фунт стерлінгів» спочатку було лише лічильною грошовою одиницею і буквально означало вагову міру «фунт» у срібних монетах.
Фунти стерлінгів, соверени, гінеї, крони, шилінги, пенні, фартинг. Все це англійські гроші різного часу – і це лише частина номіналів британської валюти! Так багато різновидів, така багатоступінчаста та складна система!
Скетта
Скетта (англ. sceattas, в од. числі англ. sceat – скіт (скет)) – невелика срібна монета, викарбувана в Англії, Фризії та Ютландії в англосаксонський період, яка зазвичай важила 20 гранів або 0,8-1,3 грама срібла високої проби. У такій якості він випускався досить довго і в багатьох типах – до початку восьмого століття.
Пов’язати скетти з певними монетними дворами чи королівствами дуже складно, і це має базуватися насамперед на вивченні місць знахідок. Більшість з них були знайдені за допомогою металошукачів з 1970-х років.
Пенні
Пенні (англ. penny, множина пенс англ. Pence) – англійська срібна, а згодом мідна чи бронзова монета, спочатку дорівнював 1/12 шилінга та 1/240 фунта стерлінгів.
Вага монети становила 1,02-1,45 грама. З 1351 року пенні перестав бути єдиною срібною монетою, оскільки з’явився гроут (4 пенси), а з 1504 року шилінг (12 пенсів). У 1625 році було викарбувано золоту монету у 240 пенсів. Золотий пенні був випущений 1257 році Генріхом III.
З плином часу вага пенні стала падати: в XV столітті – 1 грам, при Генріху VIII (1509-1547) – 0,7 грама, при Єлизаветі I (1558-1603) – 0,58 грама. Попри зниження ваги монета залишалася високопробною. З кінця XVII століття почався випуск мідних пенні, пів пенні та фартингів (1/4 пенні), а з 1860 року бронзових монет.
З 1971 року у Великій Британії введена десяткова система і пенні став дорівнювати 1/100 фунта.
Фартинг
Фартинг (англ. farthing, від староанглійського feorthung – четверта частина чогось) – назва британської монети в 1/4 пенні (1/960 фунту стерлінгів). Карбування срібної монети почалось в ХІІІ ст., вагою приблизно 0,36 г. Пізніше карбували мідні, бронзові. Після переходу на десяткову систему у 1971 році фартинг вийшов з обігу.
Вперше срібний фартинг карбувався в Англії за часів Едуарда І (1272-1307) вагою в 0,36 г. При Едуарді IV (1461-1470 і 1471-1483) вага фартинга знизилася до 0,28 г. В останній раз срібний фартинг карбувався англійським королем Едуардом VI (1547-1553), вагою в 0,21 г. У 1613 році король Яків I (1603-1625) вирішив випустити першу англійську мідну монету – фартинг.
З 1860 року фартинги стали випускати з бронзи, нова бронзова монета важила 2,83 г і мала в діаметрі 20 мм. Ці параметри зберігалися аж до припинення карбування фартингу у 1956 році. Законний обіг фартинга припинився 31 грудня 1960 року.
Гроут
Гроут (англ. groat) – назва англійської, ірландської, а надалі британської срібної монети в 4 пенси. Також шотландська монета, вартість якої дорівнювала 4, а пізніше 8 пенсів. Карбувалися з 1274 до 1855 року.
Перший гроут був відкарбований за царювання англійського короля Едварда I і був наслідуванням турського гросу, чи грошу французького короля Людовика IX. Порівняно з турським грошем та богемським чи саксонським грошем, англійський гроут був дорожчим: він був 1/54 частиною тауерської марки, тоді як турський грос – 1/61 паризької марки, а інші – 1/68 кельнської марки.
Гроут був найдорожчою срібною монетою до часів Генріха VII, коли з’явився шилінг. Карбування гроутів припинялося в часи Джеймса I (1603-1625) та в часи Англійської революції (1649-1660).
Гроути Едварда I досить рідкісні, часто пошкоджені. Більш-менш регулярним карбування гроутів стало з часів Едварда III. Останній гроут для обігу було викарбовано 1855 року. Окремі тиражі у якості пруф були випущені 1857 та 1862 років, а також окремим колоніальний тираж у 1888 році.
Шилінг
Британський шилінг (англ. shilling) (до 1707 року англійський) – до 1971 року грошова одиниця Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, відома також як «боб». Первісно англійська срібна монета, яка вперше почала карбуватися в 1504 році при королі Англії Генріху VII. Шилінг був у обігу до введення десяткової реформи 1971 року. 1 шилінг дорівнював 1/20 фунта стерлінгів і дорівнював 12 пенсам.
Шотландський шилінг(шотл. гел. sgillinn) – у Середні віки за прикладом Англії дорівнював 1/20 шотландського фунта стерлінгів чи 12 пенсам. Після того, як у 1707 році парламенти Королівства Англія та Королівства Шотландія приймають акт про утворення єдиної держави, 12 шотландських фунтів стали дорівнювати 1 англійському. Англійському пенні став дорівнювати шотландський шилінг.
Крона
Крона (англ. crown – корона) — назва британських монет вартістю 5 шилінгів. Спочатку так назвали золоту монету, випущену в невеликій кількості в 1526 році королем Генріхом VIII наслідування французької золотої монети «золотої екю з сонцем». Вона отримала назву «крона з трояндею» (на реверсі була зображена троянда на гербовому щиті) і прирівнювалася до 4 шилінгів 6 пенсів. В даний час є лише одиничні екземпляри цієї монети.
У тому ж 1526 (або на початку 1527) почали випускати нову золоту монету – так звану «крону з подвійною трояндею». Вона була прирівняна до 5 шилінгів, важила 3,11 г та містила 2,85 г золота.
У 1551 році була випущена перша срібна крона із зображенням короля Едуарда VI. Вона також прирівнювалася до 5 шилінгів і важила 31,014 г (містила 28,546 г срібла).
Король Яків I (1603-25) одночасно карбував як золоту крону (так звану «британську»), так і срібну крону (вага її була знижена до 29,807 г, а зміст срібла – до 27,527 г). Обидві монети дорівнювали 5 шилінгів. Одночасне карбування золотої і срібної крони тривало аж до 1662 року, після чого в 1663 році золоту крону як основну золоту монету Англії змінила гінея.
Гінея
Гінея (англ. guinea) – британська золота монета, що була в обігу з 1663 до 1813 року. Спочатку карбувалась із золота, привезеного з Гвінеї, звідси і виникла її неофіційна назва. За задумом гінея повинна була мати вартість у 1 фунт стерлінгів, але ріст ціни золота призвів до того, що ціна гінеї на ринку коливалася і доходила до 30 шилінгів, потім – 20 шилінгів; доки не була зафіксована в 1717 році на 21 шилінгу. Фіксований курс гінеї призвів до втечі срібла з Британії наприкінці XVIII – на початку XX століття водночас з припливом золота. Після переходу Британії на золотий стандарт в 1816 році гінею припинили карбувати, замінивши золотим совереном. Початкова маса – 8,47 г (7,77 г чистого золота). Карбувались монети номінальною вартістю 100, 40, 20, 10 шилінгів.
Соверен
Соверен (англ. sovereign – велитель, монарх) – золота монета номінальною вартістю в 1 фунт стерлінгів. Соверен був запроваджений вперше у 1489 королем Генріхом VII, але випускається ще й досі. Свою назву він отримав від зображення короля на троні на аверсі. На реверсі соверена був викарбуваний герб на фоні троянди Тюдорів.
Спочатку соверени виготовлялися з 23-каратного золота, але за короля Генріха VIII нормою стало 22-каратне золото. Перші соверени важили 240 гранів, але з часом вага зменшувалася. В 1816 році вага соверена була зафіксована на рівні 113 гранів (7,322 г).
Соверени припинили карбувати в 1604 році, коли на англійський престол зійшла династія Стюартів. Нова золота монета, запроваджена Джеймсом (Яковом) I, називалася юнайтом на честь об’єднання Англії та Шотландії. Юнайт змінився лорелем, а з середини XVII століття золотою монетою Британії стала гінея.
В 1817 році після переходу Британії на золотий стандарт карбування соверенів відновилася. Соверен перебував у обігу все XIX і початок XX-го століття. В наш час монету карбують для колекціонерів.
Юнайт
Юнайт (англ. unite) – золота монета Англії та Шотландії, карбувалася в 1603-1619, 1625-1649, 1649-1660 та 1660-1662 роках – у роки правління королів Англії Якова I, Карла I, Карла II та Англійської.
Новий Соверен із 1604 року називався юнайт – прирівнювався до 20 шилінгів і важив 10,03 г (містив 9,2 г золота), але вже 1612 року внаслідок нового зростання цін на золото в Європі він був прирівняний до 22 шилінгів.
Флорин
Британський флорин (англ. florin), або двошилінгова монета, випускалася з 1849 до 1967 року, а остаточний випуск для колекціонерів датувався 1970 роком. Флорин в еквіваленті дорівнював 1/10 фунту стерлінгів (24 старих пенса ).
Система числення Британських грошей
| 1 Подвійний соверен | Золота монета вартістю: 2 фунта стерлінгів чи два соверена, чотири півсоверена, 8 крон, 40 шилінгів, 120 гроутів або 480 пенсів |
| 1 гінея | 21 шилінг або 252 пенси. З 1816 року карбування гінеї припинено, її місце у обігу зайняв соверен. |
| 1 фунт стерлінгів | 4 крони або 20 шилінгів або 60 гроутів або 240 пенсів |
| 1 Соверен | Золота монета вартістю 1 фунт стерлінгів |
| 1 Півсоверена | Золота монета вартістю 1/2 фунта стерлінгів (чи соверена), 2 крони або 10 шилінгів або 30 гроутів або 120 пенсів |
| 1 крона | 5 шилінгів |
| 1 півкрона | 2,5 шилінга |
| 1 флорин | 2 шилінги |
| 1 шилінг | 3 гроути |
| 1 гроут | 4 пенси |
| 1 пенні | 2 півпенні або 4 фартинги |
| 1 пів пенні | 2 фартинга |
| 1 фартинг | 1/4 пенні |
Пам’ятна монета номіналом 2 фунти 2005 року приурочена до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни. Монета викарбувана у Королівському монетному дворі Ллантризант (Уельс, Великобританія) в 2005 році у формі кола.
На аверсі банкноти з правої сторони зображено портрет Єлизавети II – королеви і голови держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та 15-ти країн Співдружності націй; монарх, який в
На аверсі банкноти з правої сторони зображено портрет Єлизавети II – королеви і голови держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та 15-ти країн Співдружності націй; монарх, який в